Раки-самітники при виборі мушлі, серед іншого, орієнтуються на її колір, віддаючи перевагу темнішим черепашкам, особливо, в темному оточенні. До такого висновку дійшли шотландські вчені, коли в дослідах пропонували ракам на вибір мушлі різних кольорів. Результати дослідження оприлюднили в журналі Behavioural Processes.
Рак-самітник у пофарбованій вченими мушлі. Melanie Chocholek / Scottish Oceans Institute
Що вивчали вчені?
Тварини можуть уникати поїдання хижаками багатьма способами. Наприклад, деякі від природи мають міцні покриви, які роблять їх важчими для поїдання. Або ж можуть користувати захисними покривами інших тварин. Найвідомішими істотами, що наслідують таку тактику є раки-самітники (Paguroidea). Ці тварини розшукують порожні мушлі молюсків та залізають у них, використовуючи як постійне укриття. Проте час від часу, у процесі зростання ракам-самітникам доводиться змінювати свою мушлю. Але їх нечасто задовольняє перший варіант, на який вони натрапили. Мушля для рака-самітника повинна відповідати його вимогам на придатність. Попередні досліди вказували, що при виборі раки орієнтуються на розміри, форму та стан черепашки молюска. Однак у новому дослідженні вчені Сент-Ендрюського університету показують, що раки-самітники також орієнтуються на колір при виборі свого житла.
Як це з'ясували?
Науковці зібрали порожні мушлі літорини звичайної (Littorina littorea) та пофарбували їх на чорний або білий колір. Після цього вони зібрали з берегів Файфа в Шотландії звичайних раків-самітників (Pagurus bernhardus).
Під час експериментів вчені повитягали раків зі своїх мушель та поміщали їх поодинці або групами у резервуари, де розміщували мушлі чорного або білого кольорів.
Що дізналися із дослідження?
У першому дослідженні науковці поміщали 67 голих раків-самітників по одному в добре освітлений резервуар, де знаходилися дві чорні та дві білі мушлі. Потім процедуру повторили із іншими 60 раками, але цього разу у темряві. При світлі дві третини раків віддавали перевагу чорним мушлям, а в темноті — приблизно порівну обирали як чорну, так і білу.
Тоді вчені провели складніший експеримент. Вони розташовували 96 раків групами по 12 осіб у добре освітлений резервуар з білим або чорним фоном, пропонували тваринам по 20 чорних і білих мушель, а потім залишали на 24 години. У цьому досліді раки так само віддавали перевагу чорним укриттям, особливо у резервуарах із темним фоном. Тоді науковці вирішили дослідити, чи будуть результати схожими, якщо використовувати червоні та жовті мушлі. Раки знову ж більше схилялися до вибору темніших, червоних черепашок, але цього перевага не залежала від кольору фону.
Дослідники висновують, що для раків-самітників важливим при виборі мушлі є не тільки її форма та розміри, а й колір. Очевидно, раки схильні вибирати колір мушлі, який би краще маскувався до середовища, однак вчені не виключають, що свою роль в остаточному рішенні відіграють і особисті уподобання тварин.