Псилоцибін допоміг знизити частоту та важкість мігрені

Американські дослідники вказали на потенційне застосування псилоцибіну для лікування нападів мігрені та кластерного головного болю. Це попереднє клінічне дослідження лікування мігрені за допомогою псилоцибіну, яке проведене на невеликій групі людей, однак воно вказало на зниження частоти нападів мігрені на 50 відсотків після одноразового приймання психоделіка. Дослідження вийшло в журналі Neurotherapeutics.

Психоделіки проти головного болю

Вперше активно досліджувати психоделіки почали ще в 1960-х роках. У той час серйозно розглядали можливість застосування таких речовин як ЛСД та псилоцибіну для терапії нападів мігрені. Але після 70- років усі ці дослідження заморозилися до початку 21 століття через криміналізацію психотропних речовин. Однак офіційна заборона досліджень психоделіків не перешкоджала проводити на собі експерименти з наркотиками в реальному житті. Низка опитувань показали значну кількість застосувань ЛСД та псилоцибіну людьми в надії побороти кластерний головний біль та мігрень. Але тепер вчені Єльської медичної школи вперше провели подвійне сліпе плацебоконтрольоване дослідження ефективності помірних доз псилоцибіну на частоту та важкість мігрені.

Як проводили вивчення?

Науковці залучили до дослідів десятьох добровольців, які страждали від регулярних нападів мігрені. Кожен учасник пройшов через два етапи досліджень — із застосуванням плацебо та помірних доз псилоцибіну.

Учасникам потрібно було протягом двох тижнів до та після сеансів експерименту заповнювати щоденник для відстеження важкості та частоти головного болю.

Наскільки ефективним виявився психоделік?

Дослідники пишуть, що одноразове приймання псилоцибіну наполовину знизило частоту проявів мігрені протягом наступних двох тижнів, у порівнянні з плацебо. Коли ж напади головного болю з’являлися, то їхня інтенсивність та функціональні порушення були в середньому на 30 відсотків нижчими.

Важливо, що терапевтичний ефект зовсім не залежав від сили суб’єктивного сприйняття психоделічного досвіду. Це означає, що є можливість відокремити психотропний ефект речовини від терапевтичного. Цього можна було б досягти використанням мінімальних доз або ж вивченням механізмів боротьби з мігренню, щоб знайти нові препарати, які працювали б схожим чином. Наступні досліди, вважають автори, дадуть більше відповідей. Утім, вони наголошують, що це дослідження проведене на невеликій групі людей та вивчало лише короткостроковий вплив псилоцибіну, отже наразі неможливо говорити остаточно ні про ефективність речовини, ні тим більше про її безпечність.


Зараз псилоцибін також розглядають як можливий терапевтичний засіб при депресії. Нещодавно американські вчені повідомили, що ефективність такого лікування у поєднанні з психотерапією виявилася вчетверо більшою, ніж у традиційних антидепресантів.