Прослуховування однієї історії синхронізувало серцебиття у людей

У людей, які слухали одну аудіокнигу, синхронізувалась частота серцевих скорочень. Найбільшу відповідність помітили в тих, хто уважно слідкував за історією та не відволікався. Експерименти довели, що пульс залежить від свідомої обробки інформації — а нейронні процеси людей синхронізуються, коли ті переживають однакові події з оповіді. Дослідження провели вчені з Паризького університету та опублікували результати у Cell Reports.

Karolina Grabowska / Pexels

Karolina Grabowska / Pexels

Як мозок впливає на серце?

Всі пам’ятають, як серце починає битися частіше після фізичних вправ. Однак навіть думки про фізичні вправи або очікування певних подій прискорюють пульс. Вважається, що таким чином тіло готується до майбутньої активності. Деякі розумові вправи, наприклад, медитація — можуть навпаки сповільнити серцебиття. І хоча ці ефекти відомі багатьом, вплив свідомого або несвідомого сприйняття на частоту серцевих скорочень не до кінця вивчена. Наприклад, різкий звук змінить її тільки тоді, коли буде свідомо оброблений.

Вчені помітили, що активність мозку у людей, які дивляться один фільм, співпадає. Це також працює під час розмови, слухання музики або водіння авто. Однак співпадіння виникає у меншій мірі, коли люди неуважні до стимулу або мають розлади свідомості. Дослідники припустили, що синхронізація серцебиття пов’язана зі сприйняттям історії і залежатиме від уваги. Згідно з гіпотезою, для цього людям навіть не потрібно слухати її одночасно. Також вони зауважили, що у людей з розладами свідомості цей феномен мав бути менш помітним.

Чи однаково серця відреагували на історію?

Щоб підтвердити або спростувати гіпотезу, провели чотири експерименти. Під час першого піддослідні слухали однохвилинні фрагменти книги Жуля Верна «20 000 льє під водою», а вчені слідкували за частотою їхніх серцевих скорочень. У 17 із 27 людей реакція співпала — коли ж фрагменти перемішали й дали усім у різному порядку, синхронність було втрачено.

У другому експерименті піддослідні спершу дивились короткі навчальні відео, а потім намагалися рахувати в умі під час перегляду. Як і очікувалось, синхронізація значно знизилася, коли люди почали відволікатися. У третьому ж вони слухали історію й відповідали на питання про неї — а потім рахували звукові сигнали, вставлені в аудіо у різних місцях для кожного піддослідного. Цей дослід теж довів, що серцебиття у людей в стані уваги краще синхронізується. До того ж ті, у кого пульс співпав, краще запам’ятали історію. Це дозволило зробити висновок, що подібна частота серцевих скорочень свідчить про свідоме сприйняття оповіді. До речі, у цьому ж досліді вчені вимірювали частоту дихання, однак не знайшли доказів того, що вона пов’язана із процесом пізнання.

Нарешті в четвертому досліді брали участь пацієнти з порушеннями свідомості. Вони разом слухали 10-хвилинну дитячу історію. Таку саму слухали і здорові люди. У пацієнтів пульс майже не синхронізувався.

Історії справді об’єднують?

Експерименти довели, що у людей, які слухають одну історію, дійсно співпадає частота серцевих скорочень. При цьому їм навіть не потрібно знаходитись у одному просторі та сприймати її одночасно. Якщо ж увага піддослідних відволікається від аудіо чи відео оповіді, синхронізація стає менш явною. Подібні коливання пульсу також дозволяють прогнозувати, наскільки добре люди запам’ятають деталі історії. Однак цей феномен майже не поширюється на пацієнтів з розладами свідомості.

Свідома обробка інформації викликає невелику, але надійну синхронізацію пульсу, яку спостерігають у різних людей та легко відтворюють під час експерименту. Автори очікують, що цей феномен проявиться під час прослуховування музики, а також може свідчити про цікавість або нецікавість історії. Проте щоб дізнатися, чому саме увага та сприйняття пов’язані з пульсом, потрібні подальші дослідження.