Часте прослуховування музики, особливо, перед сном, пов'язали із частішим виникненням нав'язливих мелодій у голові, які тривають навіть під час сну, погіршуючи його якість. Дослідження американських вчених показує, що мозок ще протягом кількох годин після засинання продовжує обробляти почуту музику, викликаючи періодичні нічні просинання. Результати роботи оприлюднені в журналі Psychological Science.
Ivan Samkov / Pexels
Що спонукало вчених до дослідження?
Багато сучасних людей не уявляють свого життя без музики. Чимало з них, особливо серед молодих людей, слухають її щодня годинами та навіть безпосередньо перед засинанням. Але іноді забагато музики може призвести до того, що вона «заїдає» у голові, перетворюючись з улюбленої в ненависну. У такому разі окрема композиція починає нав'язливо звучати в голові, і дуже важко піддається контролю, викликаючи часом сильне роздратування. Якщо це трапляється перед сном, то люди можуть стикнутися із важкістю засинання. Проте відносно мало досліджень було присвячено вивченню впливу частого прослуховування музики на таку важливу складову життя як сон, а особливо його наслідку у вигляді нав'язливих повторень мелодій у голові. Психологи із Бейлорського університету вирішили пролити більше світла на цю проблему й провели дослідження на людях.
Як вивчали феномен?
Спочатку вчені запросили взяти у дослідженні 199 добровольців, які повідомили що регулярно й часто слухають музику. Учасники пройшли серію опитувань, які покликані були визначити характер звичок прослуховування музики піддослідними. Серед них були питання про те, як часто опитуваний стикається із нав'язливими мелодіями перед засинанням, під час просинання серед ночі, а також безпосередньо після ранкового прокидання.
У другій частині дослідження взяли участь 50 людей, чиї параметри сну вчені взялися вимірювати. У цих учасників вчені намагалися штучно викликати перед сном нав'язливе програвання музики в голові, вмикаючи їм в оригінальному або лише інструментальному безсловесному варіанті популярні пісні: «Shake It Off» Тейлор Свіфт, «Call Me Maybe» Карлі Рей Джепсен та «Don’t Stop Believin’» виконавців Journey. Після процедури на учасників прикріплювали пристрій для полісомнографії — вимірювання мозкової активності, дихальних рухів, серцевих скорочень та інших фізіологічних параметрів під час сну.
Які результати отримали науковці?
Музика справді порушила якість сну в деяких учасників, хоча майже всі вони вважали, що вона покращує сон. Але насправді ті, у яких проявилося явище нав'язливого повторення в голові музики, важче засинали, а також періодично просиналися вночі зі звучанням пісні. У цих людей протягом ночі спостерігалися частіші повільні коливання мозкової активності, що свідчить про реактивацію спогадів (ймовірно, мелодії) для їх кращого запам'ятовування. Тобто після засинання мозок ще принаймні декілька годин обробляє музичну інформацію. Що цікаво, прослуховування інструментальних версій пісень приблизно вдвічі частіше ставали нав'язливими.
Результати опитування також вказують на те, що люди, які слухають багато музики, частіше стикаються з нав'язливими мелодіями в голові та мають гірший сон. Це дещо суперечить рекомендаціям деяких органів охорони здоров'я прослуховувати перед сном спокійну музику для розслаблення, які, за словами вчених, базуються більше на власному досвіді людей. Тому, на думку авторів, краще робити частіше перерви у прослуховуванні музики й уникати її перед сном. А якщо все ж нав'язлива музика з'явилася, допомогти позбутися її можуть когнітивні задачі, які змушують сфокусуватися мозок на іншій активності, наприклад, складання списку справ.