Потепління океану завадить відновленню популяцій південних китів

Почастішання та посилення випадків Ель-Ніньйо внаслідок зміни клімату суттєво перешкоджатиме відновленню популяції південних китів. До такого висновку дійшли вчені, коли спрогнозували майбутню динаміку популяції цих тварин на основі даних про спостереження китів та випадків Ель-Ніньйо протягом останніх 47 років. Результати оприлюднені в журналі Science Advances.

Oregon State University / flickr

Oregon State University / flickr

Що це за кити?

Кити відіграють ключову роль у підтриманні функціонування морських екосистем. Окрім того, що вони перемішують океанічну воду, сприяють біорізноманіттю через внесення поживних речовин до бідних на них середовищ. Це відбувається при смерті кита, коли його тіло стає поживою для тисяч інших істот, але також при здобрюванні вод випорожненнями. Тому, хоча кити і є одними з основних споживачів антарктичного криля (Euphausia superba), їхнє масове виловлювання не спричинило зростання чисельності здобичі, а навпаки: менше добрива від китів — менше фітопланктону, а значить — менше криля, що ним живиться. Проте криль є поживою не лише для китів, а й лежить біля основи харчових ланцюгів, забезпечуючи надходження енергії до вищих ланок.

Таким чином, кити самі покладаються на криль, але водночас підтримують життя океанічних екосистем через сприяння йому — особливо ті, що живуть у Південній півкулі, із якої поживні речовини потрапляють до інших океанічних екосистем. Проблема у тому, що на чисельність надважливих ракоподібних у південних водах сильно впливає зміна клімату з потеплінням. За прогнозами, регіональне підвищення температури на один градус Цельсія до кінця століття може призвести до скорочення чисельності антарктичного криля на 95 відсотків, та як наслідок, зменшення кількості китів. Через це вчені Федерального університету Санта-Катаріни спільно з колегами із Бразилії, США, Аргентини та Великої Британії вирішили з'ясувати, як чисельність китів залежить від зміни клімату та спричинених нею випадків дедалі сильнішого Ель-Ніньйо — різкого підвищення температури поверхні води Тихого океану, що відбувається раз на кілька років.

Як вивчали китів та зміну клімату?

За основу дослідження вчені обрали спостереження за південними гладкими китами (Eubalaena australis), яких налічується близько 10 тисяч. Ці тварини живуть у водах Південної півкулі, і після різкого скорочення їхньої чисельності через китобійний промисел з 1971 року за 4 007 відомими особинами ведеться спостереження.

У процесі нового дослідження вчені зіставили інформацію про фотоспостереження південних китів біля півострова Вальдес в Аргентині з даними про час та інтенсивність Ель-Ніньйо за період з 1971 по 2017 роки. До дослідження включили 4 183 спостереження 1 380 самок. Отримані результати використали для передбачення реакції популяції китів на наступні випадки Ель-Ніньйо.

Як кити реагують на зміну клімату?

Після кожного Ель-Ніньйо сильно зростає смертність південних китів, особливо в літній період. Якщо у роки між ним вона складає близько 1 відсотка, то в роки потужних Ель-Ніньйо смертність принаймні серед дорослих самок сягає до 4,9 відсотка. Після таких подій самки також народжують менше дитинчат, ніж звичайно.

Якщо Ель-Ніньйо матиме таку ж силу, як останні 50 років, то популяція південних китів за сто наступних років із 93-відсотковим шансом відновить свою чисельність до показника, що складає 85 відсотків від 35 тисяч особин — такою була їхня популяція до масового вилову. Але якщо найгірші передбачення про зміну клімату збудуться, і випадки Ель-Ніньйо ставатимуть суттєво частішими й сильнішими, то популяція китів взагалі не має такого шансу. Є лише невелика ймовірність у 22 відсотки, що кити досягнуть 50 відсотків від своєї колишньої чисельності до початку нового століття. За найгіршим сценарієм чисельність південних китів на початок нового століття складе близько 7 500 особин, тоді як за найбільш оптимістичним — близько 32 000.

Вчені вважають, що можливою причиною зниження виживаності самок після Ель-Ніньйо є зменшення кількості криля. Це перешкоджає їхньому фізичному відновленню після виснажливого тривалого періоду виношування та вигодовування дитинчат. Хоча дослідження стосується лише південних китів, на думку авторів, його результати можна інтерпретувати й на інші великі види китів, які покладаються на наявність антарктичного криля в достатній кількості. Тобто виходить замкнене коло: якщо відновлення нечисленних популяцій китів в усьому світі затримуватиметься, то і без цього низька чисельність криля внаслідок потепління зменшиться через нестачу добрива від китів, які, зі свого боку, страждатимуть від меншої кількості криля і гірше відновлюватимуть популяцію. Однак науковці наголошують, що потрібно провести наступні дослідження, які щонайменше охоплюватимуть більше джерел їжі китів, для точнішого передбачення.