Пластир з наносенсорами використають для виявлення інфікування рани

Американські винахідники розробили прототип пластиру, який може виявляти та попереджати про інфікування рани. Така властивість забезпечується вбудовуванням у волокна пластиру карбонових нанотрубок, зазначається у статті журналу Advanced Functional Materials.

Negar Rahmani / University of Rhode Island

Negar Rahmani / University of Rhode Island

Чому звичайних пластирів недостатньо?

Пов’язки та пластирі є важливими предметами, що повинні бути в кожній аптечці. Їхнім головним завданням є відокремлення поранення від зовнішнього світу, щоб уберегти його від занесення збудників інфекції. Але цього не завжди достатньо — інколи рана все ж інфікується, що може призвести до необхідності використання антибіотиків чи навіть проведення ампутації. Цього можна уникнути, якщо виявити інфікування на ранній стадії. Звичайні пластирі та пов’язки цього не вміють, а ось розроблені вченими з Університету Род-Айленду, схоже, що так.

Що вони створили?

Винахідники розробили “розумний пластир”, який вміє виявляти інфікованість поранення на основі вимірювань концентрації в ній перекису водню. Суть у тому, що деякі наші клітини, приміром, фібробласти та макрофаги, продукують перекис водню в присутності хвороботворних бактерій.

Щоб наділити пластир функцією виявлення зараження, науковці модифікували волокна, з яких пов’язка зроблена. Вони вбудували в них одношарові вуглецеві нанотрубки, що, власне, й реагують на наявність перекису водню. Реакція полягає у флуоресценції нанотрубок в близькому інфрачервоному спектрі, який можна вловити за допомогою оптичних приладів. Тож разом із пластиром до нього йтиме безпровідний пристрій, що може оптично виявляти сигнал від карбонових нанотрубок. Відтак його можна передати, наприклад, на смартфон, щоб той попереджував пацієнта або лікаря про загрозу зараження поранення.

Вчені демонструють мікрофібровий матеріал з вбудованими карбоновими нанотрубками. Negar Rahmani / University of Rhode Island

Вчені демонструють мікрофібровий матеріал з вбудованими карбоновими нанотрубками. Negar Rahmani / University of Rhode Island

Наскільки це дієвий спосіб?

Наразі дослідники лише створили прототип “розумного пластиру”, але тестування на живих клітинах чи, можливо, тваринах проводитимуться в наступних роботах. Вчені планують перевірити невеликі пластирі, утім, кажуть, що їхню технологію можна використати для створення і великих пов’язок.