Біологія
Біологія

Планктонні ракоподібні виявилися складовою раціону байкальських нерп

withGod / Depositphotos

withGod / Depositphotos

Японські науковці дослідили, що основу раціону байкальських нерп складають не тільки риби, як вважалося дотепер, а й крихітні ракоподібні. За день одна нерпа поїдає декілька тисяч планктонних бокоплавів, захоплюючи кожного поодинці, але така трата енергії є напрочуд вигідною для цих ссавців. Про це пишуть дослідники в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Унікальні жителі унікального Байкалу

Озеро Байкал є унікальним не тільки через свою красу та найбільшу глибину з усіх прісноводних озер світу. Воно також є домівкою єдиних винятково прісноводних тюленів, яких називають байкальськими нерпами (Pusa sibirica). Вчені довгий час вважали, що, як і інші тюлені, байкальські живляться в основному рибами. Але попередні дослідження вмісту шлунка цих тварин виявляли в них також крихітних ракоподібних бокоплавів Macrohectopus branickii. Це єдині прісноводні бокоплави, які ведуть планктонний спосіб життя в Байкалі. Розміром вони зазвичай менше сантиметра, їхня вага складає близько 0,1 грама, а їхні тіла повністю перетравлюються, тож вчені не могли оцінити, скільки насправді їх їдять нерпи. У будь-якому разі дослідники припускали, що небагато, оскільки для таких великих тварин, як тюлені, поїдання такої малої здобичі, як ці бокоплави, може бути енергозатратнішим, ніж пожива з них. Науковці з Національного інституту полярних досліджень Японії провели детальніше вивчення харчування байкальських нерп.

Що нового дізналися пор раціон байкальських тюленів?

Вчені прикріпили до декількох нерп акселерометри та відеокамери для відстеження їхніх підводних харчових звичок. Дослідження даних, отриманих за допомогою них, вказує на те, що байкальські нерпи щодня поїдають тисячі малих ракоподібних, у середньому 57 за одне пірнання. При цьому вони захоплюють цю кількість не одночасно, а полюючи на кожного бокоплава окремо. Вчені кажуть, що таким чином зареєстрували найвищий рівень споживання серед водних ссавців, що полягає у харчуванні поодинокою здобиччю по черзі, а не зачерпуючи особин різних видів за раз. Одного разу вони спостерігали як нерпа ловить 154 окремих бокоплавів, полюючи на кожного близько 2,5 секунди.

Вчені були вражені таким спостереженням. Бокоплави взагалі рідко є здобиччю для великих ссавців, хіба що крім китів, які за допомогою вуса фільтрують з води криль, планктон та дрібних риб. Але виловлювання їх поокремо вимагає величезної трати енергії — кожного разу, коли вони відкривають рот для захоплення ракоподібного, неминуче проковтується вода, яка вимагає ще більших зусиль.

Чому ж великі нерпи полюють на таку малу здобич?

Відповідь криється у кількох аспектах. Одним із них є особлива будова зубів нерп, які нагадують гребінці. Унікальна форма дає змогу виштовхувати зайву воду з ротової порожнини, зберігаючи при цьому здобич під час швидкісного пошуку їжі. Крім того, байкальські нерпи насправді є одними з найменших тюленів, чия вага у середньому складає 50 кілограмів. Тож відносно невеликі розміри тіла роблять поодиноке полювання на бокоплавів раціональнішим, що підтвердилося також моделюванням науковців. Вчені вважають, що саме харчування численними бокоплавами дають змогу байкальським нерпам процвітати на своєму озері, тоді як інші популяції тюленів страждають від втрати місць проживання та надмірного вилову риби людьми.