Дослідники реконструювали глобальний льодовий покрив Землі за останні 80 тисяч років, розв’язавши «проблему зниклого льоду». Стаття про це доступна у журналі Nature Communications.
Alto Crew / Unsplash
Як визначають площу льодовикового покриву Землі?
Для моделювання палеоклімату, оцінки сучасних кліматичних змін та зміни рівня моря використовують реконструкції льодовикового покриву на основі льодовикових ізостатичних змін (glacial isostatic adjustment). Це поняття описує реакцію континентів, Світового океану та гравітаційного поля на зростання чи зменшення глобальних крижаних покривів. Зокрема, чим більше льодовиків розтануло, тим вищий рівень моря. Однак еволюція глобальних крижаних покривів у минулому дуже невизначена. Одним із прикладів є так звана «проблема зниклого льоду» під час останнього льодовикового максимуму (близько 26 000-19 000 років тому). Існує очевидна невідповідність у 8-28 метрів між показниками моря, отриманими за допомогою аналізів відкладень коралів у віддалених ділянках океану, та змодельованим рівнем моря за допомогою реконструкцій крижаного покриву. Відкладення вказують, що 20 000 років тому рівень моря у тропіках був приблизно на 130 метрів нижче, ніж сьогодні. З іншого боку, змодельовані льодовикові маси були недостатньо великими в той період, щоб пояснити такий низький рівень моря.
Який метод запропонували дослідники?
У новому підході до реконструкції крижаного покриву вчені врахували фізику льоду, межі льодовиків та напрямки їхнього руху. Це дозволило уникнути використання наближених моделювань та вибудувати реконструкцію на основі прямих геологічних доказів еволюції крижаного покриву. Таким чином, вчені змогли оцінити, чи справді під час останнього льодовикового максимуму бракує льоду, чи це артефакт припущень, використаних для попередніх реконструкції.
Що показали результати?
Реконструкція вказала, що рівень моря під час останнього льодовикового максимуму був на 116 метрів нижчим за сучасний, а об'єм льоду становив близько 42 мільйонів кубічних кілометрів, що істотно менше, ніж у попередніх реконструкціях. Таким чином, дослідники розв’язали «проблему зниклого льоду».
Крижані покриви 20 тисяч років тому. Alfred-Wegener-Institut / Evan Gowan