Медицина
Медицина

Плацебо та ноцебо проявилися різною активністю в стовбурі мозку

Дослідження австралійських вчених показало, що ефекти плацебо (покращення стану пацієнта внаслідок застосування препарату, що насправді не має фармакологічної дії) та ноцебо (погіршення стану пацієнта через препарат без реальної фармакологічної дії) пов’язані із зонами стовбура головного мозку, а саме — центральною сірою речовиною та ростральною вентролатеральною зоною довгастого мозку. Проте, патерни активації цих зон для плацебо та ноцебо відрізняються. Ці результати є важливими для удосконалення методів лікування хронічного болю. Дослідження було опубліковане в The Journal of Neuroscience.

Diana Polekhina / Unsplash

Diana Polekhina / Unsplash

Що таке плацебо та ноцебо і до чого тут біль?

Відчуття болю може змінюватись в залежності від очікувань. Наприклад, людина може відчувати позитивний вплив препарату, який насправді не має фармакологічної дії. Цей ефект називається плацебо. Протилежним до нього є ефект ноцебо, коли людина відчуває негативну дію препарату, якої він насправді не має. Попередні дослідження демонструють, що дія плацебо пов’язана із зонами стовбуру головного мозку. Дослідження ноцебо також виявило активацію цих зон. Проте досі не з’ясовано, який саме нейробіологічний механізм регулює зміни у сприйнятті болю. Нейронауковці Сіднейського університету вирішили детальніше дослідити ефект плацебо та ноцебо на рівні стовбуру мозку та перевірити, чи є цей механізм однаковим для обох явищ.

Як досліджували плацебо та ноцебо?

Всього в дослідженні взяло участь 14 жінок та 13 чоловіків. На початку експерименту учасникам повідомляли, що метою дослідження є вивчення властивостей двох кремів: один для усунення та інший для посилення больових відчуттів. Третім кремом був звичайний вазелін для того, щоб можна було порівняти відчуття. Насправді вазелін використовувався в усіх трьох випадках, щоб протестувати ефект плацебо та ноцебо. Щоб переконати учасників у справжності кремів, на них були наклеєні відповідні етикетки. Також, «анальгезувальний» крем був синього кольору, а той, що нібито посилював біль — червоного.

Кожен учасник піддавався серії теплових подразників у зоні передпліччя, що завдавало помірного відчуття болю. Всі три креми наносилися на сусідні ділянки передпліччя. Для того, щоб учасники налаштувалися на неоднаковий ефект від кремів. На першій та другій сесії теплові подразники відрізнялися в залежності від того, який крем нанесений на цю зону. Для «анальгезувального» крему подразник був найслабший, для контрольного — середній та для «посилюючого біль» — найбільш інтенсивний. Однак, учасники думали, що всі подразники є ідентичними, а відчуття відрізняються в залежності від дії крему. Після цього вони переходили до основної частини експерименту, де всі подразники дійсно були однаковими, але внаслідок ефекту плацебо та ноцебо, їм здавалося, що інтенсивність больових відчуттів відрізняється.

Що вдалося з’ясувати?

Дослідження продемонструвало, що плацебо та ноцебо пов’язані з однаковими зонами мозку: центральною сірою речовиною (ЦСР) та ростральною вентролатеральною зоною довгастого мозку (РВЛДМ). Проте характер активації є протилежним. Плацебо було пов’язане з сильнішою активацією у РВЛДМ та слабшою у ЦСР, а ноцебо — навпаки. Варто також зазначити, що не всі учасники схильні були відчувати якийсь з ефектів. Дія плацебо спостерігалася у 36 відсотків учасників, ноцебо — у 56 відсотків, обидва — тільки у 24 відсотків.

Ці результати можуть відіграти важливу роль для вдосконалення методів лікування хронічного болю. Попередні дослідження болю не вивчали особливості активації даних зон мозку через їхній малий розмір та складність функціонування. Дані, отримані в цьому дослідженні, дозволяють покращити точність терапії.