Дослідники проаналізували більше 4300 підвісок із рифлених зубів лося з мезолітичного поховання у Карелії, про що вони пишуть у журналі Archaeological and Anthropological Sciences. Вони виявили подібність підвісок, розділили їх на кілька типів за видом борозен та встановили, що ці прикраси вказували скоріше на персональні смаки, аніж на статусність чи приналежність до певної групи.
Tom Bjorklund
Що відомо про поховання давніх людей?
Давні місця поховання з добре збереженими людськими рештками можуть бути використані для вивчення соціальних структур доісторичних спільнот мисливців-збирачів. Кладовища мезоліту та неоліту демонструють деякі загальні риси, такі як використання червоної охри та прикрашання тіла померлої людини намистинами та підвісками з матеріалів тваринного походження. Різна сировина та різні технології виготовлення таких прикрас могли бути для доісторичних мисливців-збирачів засобами висловити свою соціальну ідентичність або походження на основі статусу, родини чи групи. Крім того, дослідники можуть встановити, чи могла використовувалася прикраса похованою людиною ще за її життя, чи вона була зроблена спеціально для поховання.
Що аналізували дослідники?
Южний Олєній острів є одним з найвідоміших пізньомезолітичних поховань у північно-східній Європі. Тут знаходиться 177 могил жінок, чоловіків та дітей площею приблизно 2350 квадратних метрів. Частина території була зруйнована через видобування піску місцевими мешканцями, тож раніше це кладовище було, скоріш за все, набагато більшим. У більшості могил знаходилися вироби з каменю та кісткових матеріалів. Серед них, зокрема, зуби євразійського лося, євразійського бобра та бурого ведмедя, які формуються у підвіски за допомогою борозни або перфорації кінчиків. Загальна відома кількість таких зубних підвісок становить приблизно 6000, тоді як одна могила може містити кілька сотень із них. У попередніх публікаціях висловлювалися припущення, що це кладовище використовувалось соціально складним товариством мисливців-збирачів, що було рангованим та нерівним.
Малюнки поховань, зроблені попередніми дослідниками. Gurina
Що показали результати?
Дослідники проаналізували типи борозен, які лишали на зубах, щоб створити з них підвіски. Виявилося, що таке рифлення було основним способом виготовлення прикрас із зубів лося в цьому місці, із лише двома винятками. Це свідчить про ступінь спільної естетики населення та про те, що існували певні норми, що регулювали виготовлення підвісок. Найпоширеніший тип борозен є найбільш ефективним і зручним у виробництві, і в той же час найбільш безпечним і довговічним. Таким чином, виробництво підвісок було рутинним, і ці прикраси були важливою складовою соціальної ідентичності людей. Їх використовували до поховання, у повсякденному житті. Такі підвіски мали існувати тривалий час, можливо, усе життя однієї людини або навіть передаватися із покоління в покоління.
Один з типів борозни на зубі. Riitta Rainio
Дослідники припускають, що зуби лося були пов’язані з прожитим життям похованих людей, і що підвіски були особистими речами померлих. Різні могили містять різну кількість зубів, але вона не збільшується із віком померлого. Вчені вважають, що ці прикраси не можна розуміти лише як ознаки накопиченого багатства або статусу, здобутого за життя. Їхнє значення було глибшим.
Крім того, усі люди, поховані в цьому могильнику, були певним чином відібрані (можливо, виходячи з їхніх особливих соціальних ролей, або родинних зв'язків). З якихось незрозумілих досі причин поховали саме на острові, на відміну від більшості членів їхньої спільноти.