Палеонтологія
Археологія

Первісні американки полювали на велику здобич на рівні з чоловіками

Американські науковці описали рештки віком 9 тисяч років, знайдені в Перу, які належали жінці-мисливцю. Подальший аналіз поховань старших за 8 тисяч років показав, що принаймні в Америці жінки могли брати участь у полюванні на велику здобич на рівні з чоловіками, і це ставить під сумнів гіпотезу про походження розподілу праці за статтю. Результати дослідження оприлюднені у журналі Science Advances.

Як з’явилися гендерні ролі?

Згідно з гіпотезою мисливця, у процесі людської еволюції відбувалося розділення між чоловіками та жінками праці. Так, чоловіки мають кращу здатність зосереджувати увагу, просторові здібності та навички метання, тому вони займалися полюванням на велику здобич і були годувальниками родини. Натомість жінки, обтяжені вагітністю та вихованням дітей, замість полювання займалися менш небезпечною роботою, як-от збиральництвом ягід, горіхів чи корінців. Однак свіжий опис археологічної знахідки змушує передивитися правдивість цієї гіпотези про гендерні ролі, які ми сьогодні сприймаємо як первісно природні.

Що за знахідка?

2018 року вчені з Каліфорнійського університету у Девісі натрапили в перуанських Андах на висоті маже 4 тисячі метрів на поховання шістьох людей. Фахівці оцінили його вік в приблизно дев’ять тисяч років. Двоє людей були похованими разом із кам’яними знаряддями. Одна з них, яка померла у віці 17-19 років, мала біля себе чотири метальні списи для полювання, кілька гострих відщепів та шкребків, які могли використовуватися для обробки туш та м’яса вбитих тварин. Науковці припустили, що це міг бути високоповажний мисливець із високим статусом в громаді.

Але деякі науковці засумнівалися у тому, що рештки належали чоловікові, зважаючи на відносно менший розмір кісток, ніж в інших похованих. Наступний детальний аналіз зубів давньої людини підтвердив, що насправді мисливцем була жінка.

Про що це говорить?

Тоді науковці поставили собі питання, чи не може це бути лише одиничним випадком, коли жінка полювала у давньому суспільстві на рівні з чоловіками. Тож вони проаналізували наявну літературу про інші знайдені поховання пізнього плейстоцену, який закінчився приблизно 11 700 років тому, та раннього голоцену, який почався після нього.

Так науковці ідентифікували 429 скелетів зі 107 поховань по всій Америці. 27 з них були поховані зі зброєю для полювання на велику дичину. Подальший статистичний аналіз показав, що від 30 до 50 відсотків мисливців у цих популяціях були саме жінками. Це означає, що між давніми американськими людьми могло й не бути чітких розділень праці за статтю. Науковці наголошують, що і зараз в деяких народів немає такого розподілу, тож це може головно залежати від культурних особливостей, а не первісного ладу. Хоча вчені ще не знають, чи за межами Америки давні люди жили за такими ж принципами рівності, вони не відкидають, що це явище може бути глобальним.