Дослідники проаналізували частково збережений скелет гібодонтоподібної хрящової риби, знайдений у відкладеннях Великобританії віком близько 150 мільйонів років. Вони визначили, що скам’янілість належить новому роду та виду Durnonovariaodus maiseyi. Науковці описали його у журналі PeerJ.
Sebastian Stumpf et al.
Що відомо про гібодонтоподібних?
Гібодонтоподібні були вимерлою сестринською групою пластинозябрових, до яких входять сучасні акули та скати. Ця клада існувала у палеозої та мезозої, її представники мали специфічну форму черепів та зубів, а також два спинні плавці. Вперше з’явившись у пізньому девоні (близько 361 мільйонів років тому), гібодонтоподібні досягли свого найвищого розмаїття під час тріасу та юри і зайняли різні екологічні ніші. У ранньому крейдовому періоді ця група вже майже повністю обмежились маргінальними морськими та солонуватими водними середовищами, а наприкінці цього періоду (близько 66 мільйонів років тому) клада зникла. Для гібодонтоподібних була характерна безперервна, пожиттєва заміна зубів, тож більшість їхніх скам’янілостей представлені зубами. Однак навіть після майже двох століть досліджень ця група залишається недостатньо вивченою через дефіцит добре збереженого скелетного матеріалу.
Що аналізували дослідники?
У Музеї морського життя юрського періоду в англійському місті Кіммерідж зберігається маловивчений скелетний матеріал та зуби гібодонтоподібного. Він був знайдений у глиняній формації на півдні Англії, відкладення якої відносяться до верхнього юрського періоду (близько 150 мільйонів років тому). Дослідники проаналізували цю скам’янілість та визначили, що вона представляє новий, раніше невідомий рід і вид. Його назвали Durnonovariaodus maiseyi.
Єдиний відомий зразок цього виду не вдалося віднести до певної статі через те, що скам’янілість збереглася лише частково. Поєднання його зубних та скелетних характеристик є унікальним. Так, хоча за будовою скелету зразок більш подібний до відомих родів Hybodus та Egertonodus, які відносяться до гібодонтоподібних, зуби Durnonovariaodus демонструють поєднання особливостей, притаманних іншому виду, Secarodus.
Зуби Durnonovariaodus maiseyi. Sebastian Stumpf et al.
Таким чином, Durnonovariaodus maiseyi представляє важливе джерело інформації для кращого розуміння різноманітності акул у минулому, а також для нових інтерпретацій еволюції гібодонтоподібних.