Оси розпізнали обличчя одне одного подібно людині

Американські біологи з’ясували, що деякі оси можуть розпізнавати одне одного, сприймаючи обличчя як суцільний об’єкт, подібно до того, як це робить людський мозок. Це перше свідчення наявності цілісного оброблення у комах. Про це пишуть дослідники у статті журналу Proceedings of the Royal Society B.

Elizabeth Tibbetts 

Elizabeth Tibbetts

А як ми сприймаємо обличчя?

Серед тварин люди досягли особливого успіху в розпізнаванні та запам’ятовуванні унікальних облич представників свого виду. Нам буває достатньо побачити когось один раз на кілька секунд і пам’ятати обличчя людини протягом багатьох років. Ми розпізнаємо обличчя тому, що розпізнаємо якісь його компоненти (великий ніс, тонкі губи тощо) та їхнє просторове розташування (наприклад, широко поставлені очі). Тобто зосереджуємося на тому, як окремі елементи виглядають разом. Якщо людині показати окремо чиїсь носи, вона набагато гірше їх розрізнятиме, ніж якщо носи представлені разом із рештою обличчя. Приблизно так розпізнають одне одного й інші примати, а ось що стосується, приміром, комах, то тут вченим відомо набагато менше. Щоб внести ясність, біологи з Університету Мічигану провели дослідження із золотими паперовими осами Polistes fuscatus.

Як вивчали ос?

Найперше, вчені сфотографували ос. Але при цьому вони змінили зображення таким чином, щоб на кожній фотографії відрізнялися кліпеус та очі комахи, які формують її "обличчя". Тобто науковці створили пари зображень, на яких комахи мали ідентичні кінцівки, антени та тіла, однак відрізнялися в передній частині голови. Після цього ос тренували розпізнавати зображених на фото комах, і асоціювати одну з представленої пари з негативним стимулом, а іншу — з нейтральним. Ос поміщали в коробки, стінки яких були повністю заклеєні фотографіями однієї з комах. До її дна підводили електричний струм, що завдавав комасі дискомфорту, хоча не настільки великого, щоб відвадити її від подальшого навчання. У коробці із зображенням іншої оси дно струмом не билося.

Потім дослідники поміщали піддослідних ос в центр коробки, на одному кінці якої було зображення оси, що асоціюється із болючим імпульсом, а на іншому — яка асоціюється з нейтральним стимулом. Очікувано, оси наближалися в бік фото “хорошої” комахи. Але потім вчені провели такий сами дослід, замінивши зображення цілої комахи на фото з лише частиною їхнього обличчя.

Як зреагували оси?

Подібно людям, оси вже не могли так легко розрізняти, кому належить частина голови, якщо вони не бачать повної картини. Автори припускають, що комахи використовують той самий механізм цілісного оброблення (holistic processing) для розпізнавання окремих особин, що й люди. Водночас досліди з іншим видом оси, європейською паперовою (Polistes dominula), дали відмінні результати — вони могли ідентифікувати комах на основі окремих ознак “обличчя”, але не використовували цілісне оброблення. Тож вчені вважають сприймання “облич” у золотих паперових ос подібно людині та приматам високоспецифічним надбанням у процесі еволюції, яке дає змогу запам’ятовувати більше різних особин.