Дослідники відшукали кістку тура віком 120 тисяч років, на якій вирізьблено шість глибоких, майже паралельних ліній. У своїй статті в журналі Quaternary International вчені описали, як створювався цей орнамент, та роблять висновок, що він є одним з найранніших свідомих абстрактних проявів у поведінці гомініні.
Кістка та її схематична репрезентація. Чорна стрілка вказує порядок нанесення ліній, помаранчева — напрямок руху інструмента. Marion Prévost et al.
Що таке символічна поведінка і кому вона властива?
Символічна поведінка — це практика, у якій люди розуміють, що певний артефакт має значення, і це значення тлумачиться і залежить від колективних переконань. Її проявами можуть бути як артефакти (наприклад, предмет з орнаментом, малюнок, особиста прикраса тощо), так і нематеріальні акти (практика поховання). Хоча докази і вирази символічної поведінки найбільш розвинуті у Homo sapiens, архаїчні популяції також проявляли її. Зокрема, неандертальці Євразії демонстрували багато проявів складної символічної поведінки. Вони створювали поховання, іноді залишали певні предмети в могилах, носили особисті прикраси (намистини, пір'я птахів, кігті орла), використовували охру та інших пігменти. Крім того, до символічної поведінки також відносяться збирання спеціальних гірських порід, орнаменти на скелях, кістках і камінні, печерний настінний живопис.
Що відшукали дослідники?
Вчені знайшли кістку тура, на якій було вирізано шість майже паралельних ліній. Артефакт знаходився в Ізраїлі, на ділянці Нешер Рамла (Nesher Ramla), датованій 120 тисячами років. Тобто, орнамент на кістці був виготовлений у середньому палеоліті. Таким чином, знахідка є найдавнішим доказом символічної поведінки на східному узбережжі Середземного моря, та одним з найдавніших таких проявів взагалі.
Макро- та мікроскопічний аналіз підтвердив, що орнамент був зроблений навмисно. Крім того, дослідники провели експеримент: наносили схожі лінії на гомілкову кістку корови за допомогою різних інструментів. Це дозволило визначити, що орнамент створили за допомогою загостреного кременя, який тримали у правій руці. Лінії наносилися, починаючи з однієї сторони кістки, та були створені за один сеанс роботи.
Місцевість, у якій була знайдена кістка. Marion Prévost et al.
Вибір саме кістки тура, на думку дослідників, не випадковий. Цей таксон був одним з домінуючих видів у місцевості. Ділянка Нешер Рамла представляла собою стоянку на відкритому ландшафті, тут знайшли також багато кісток тварин. Вчені припускають, що тури могли представляти особливу, можливо, священну тварину для місцевих мешканців, через їхню харчову цінність. Подібна поведінка спостерігається серед останніх спільнот мисливців-збирачів, наприклад, у корінних американців та їхніх стосунках з буйволами. Таким чином, вибір саме кістки тура був пов'язаний зі статусом тварини, на яку полюють, і духовним зв’язком між нею та її мисливцями.