Біологія

Одомашнення курей зменшило розмір їхнього мозку

Шведські вчені виявили, що штучний добір, до якого вдалися люди при одомашненні курей, призвів до того, що домашні кури мають менший мозок, ніж їхні дикі предки. Менший розмір мозку науковці пов’язали із низьким страхом птахів перед людиною, що й було ключовим аспектом у доборі. Свою гіпотезу вчені підтвердили експериментально, про що написали в статті журналу Society Open Science.

Багато тварин, яких ми одомашнили, мають менший розмір мозку, ніж їхні родичі на волі. У курей виявили схожу закономірність. Одна гіпотеза пояснює зменшення розмірів мозку із відбором певної поведінки в ході одомашнення. Це призводило спочатку до зменшення розміру, який відповідає за обрану ознаку, а потім і всього органу. Інша ж гіпотеза каже, що мозок зменшувався весь одночасно. Вчені з Лінченпізького університету Швеції вирішили з’ясувати, яка з гіпотез вірна та провели власний експеримент.

Експеримент з одомашнення

Дослід вчені провели з банківськими курками, яких часто вважають предками сучасних курей. Протягом десяти поколінь вчені відбирали для розмноження лише тих особин, які боялися людей найбільше та найменше. Врешті, вони отримали дві групи тварин, які чітко відрізнялися по ступеню страху перед людьми.

Маса мозку відносно до розмірів тіла насправді була нижчою в курей, які були більш безстрашними. При цьому в самців це спостерігалося ще більш виражено, ніж у самок. Порівняння різних частин мозку вказало на значне зменшення стовбура головного мозку, яка відповідає, зокрема, за реакцію на стрес.

Поведінкові тести

Тестування на асоціативне навчання не виявило відмінності між двома групами тварин. Але сміливіші курчата не тільки боялися людей менше, а і слабше реагували на раптові спалахи світла та швидше до них звикали. Тож добір знизив їхню загальну боязкість, що для диких птахів означало би підвищену небезпеку, але домашнім кукам допомагає знизити рівень стресу.

На думку вчених, їхній дослід показує, що добір по конкретній ознаці призводить до зменшення спочатку лише частини головного мозку, яка відповідає за цю ознаку. Тобто, це можна вважати доводом на користь першої гіпотези, про «мозаїчне» зменшення розмірів мозку в одомашнених тварин.