Астрономія
Астрономія

Новий знімок схожого на кістку астероїда викрив його супутників

Дуже великий телескоп (VLT) Європейської південної обсерваторії зробив найдетальніші фото схожого на кістку астероїда (216) Клеопатра разом з його супутниками. Так вдалося уточнити масу і діаметр тіла, а також віднести його до астероїдів М-типу. Крім того, астрономи вирахували і орбіти та походження супутників астероїда — вони виявилися його власними уламками. Коротко про це повідомляє ESO, а статті про сам астероїд та його супутників, доступні у журналі Astronomy & Astrophysics.

(216) Клеопатра з супутниками. ONERA / CNRS

(216) Клеопатра з супутниками. ONERA / CNRS

Астероїд, схожий на кістку, назвали Клеопатрою?

(216) Клеопатра обертається навколо Сонця в поясі астероїдів між Марсом і Юпітером — про це ми знаємо ще з 1880 року. Вона достатньо велика, але знаходиться на відстані 200 мільйонів кілометрів від Землі. Але, можливо, цей астероїд і тоді б ви теж назвали схожим на кістку — просто всього 20 років тому ми за допомогою радарних спостережень змогли побачити його дивовижну форму. Астероїд володіє двома більшими частинами, з'єднаними «шиєю». Так він і перетворився в астероїд-кістку, маючи більш поетичне ім'я на честь останньої цариці Єгипту еліністичної доби. Згодом об'єкт став цікавий вченим не тільки завдяки своїй формі — у 2008 році у нього виявили двох супутників, названі Алекс-Геліос (Alex-Helios) і Клео-Селена (CleoSelene), на честь дітей єгипетської цариці.

Нові дані, за якими вдалося більше дізнатися і про сам астероїд, і про його супутників, отримали за допомогою інструменту Spectro-Polarimetric High-Contrast Exoplanet REsearch (SPHERE). Він встановлений у комплексі Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT), що у пустелі Атакама. За даними з 2017 по 2019 рік вдалося побачити астероїд під різними кутами, оскільки він обертається, та побудувати його 3D-модель.

Орбіта астероїда. European Southern Observatory (ESO) / ESO

Орбіта астероїда. European Southern Observatory (ESO) / ESO

То що на нових знімках?

Моделювання дало змогу обмежити розміри та масу астероїда — він виявився дещо довшим, близько 270 кілометрів, як половина довжини Ла-Маншу. Але також і на 30 відсотків легшим за попередні підрахунки — 2,97×1018. Цікаво, що одна зі сторін «кістки» або «гантелі» виявилася більшою. Його еквівалентний сферичний діаметр оцінили у 118,75 кілометрів, а щільність у 3,38 грама на кубічний сантиметр.Так вдалося й уточнити його структуру — з такою щільністю він не може містити багато металів, а отже, що найбільш імовірно, має пористу структуру і може бути «купою щебеню». Також це означає, що він утворився при повторному накопиченні матеріалу після гігантського удару.

Друге дослідження цих же даних зосередилося на супутниках Клеопатри. Так вдалося вирахувати орбіти Алекс-Геліоса і Клео-Селени і вони виявилися значно іншими, ніж ми думали раніше. Так періоди обертання супутників навколо астероїда складають 1,822 і 2,745 дня, а самі вони до речі, виявилися частинками самої Клеопатри. Пористий астероїд обертається майже з критичною швидкістю, вище якої він почне розвалюватися, тож навіть невеликого удару вистачило б на притягування собі двох уламків зі своєї поверхні.

До речі, подібно до нового статусу (216) Клеопатра про «купу щебеню» — такими ми називаємо Бенну та Рюгу, а нещодавно назвали астероїд Психея.

діаметр
діаметр сфери еквівалентного обсягу