Астрономія
Астрономія

Новий метод дозволив зафіксувати корональні викиди маси для інших зірок

Дослідники виявили, що відстежувати корональні викиди маси для інших зірок можна за допомогою затемнення їхніх спалахів. Про це вони пишуть у журналі Nature Astronomy. Переглянувши архівні дані космічних телескопів, астрономи змогли виявити такі події для тринадцяти зірок.

Якими є корональні викиди маси?

Астрономи часто фіксують корональні викиди маси, тобто викиди плазми із зовнішньої частини атмосфери Сонця у міжпланетний простір. Під час максимуму сонячної активності відбувається до п’яти таких подій на день. Швидкі корональні викиди маси, як правило, відбуваються разом із раптовими спалахами випромінювання. Це різні прояви одного фізичного процесу, пов’язаного із взаємодією магнітних полів в активних областях. Прохолодні зірки також проявляють зоряну активність і мають корони, подібні до нашого Сонця. Вони виробляють спалахи, які можуть бути на порядок більш енергійними, ніж сонячні. Такі події спостерігаються у м'яких рентгенівських та оптичних діапазонах хвиль, однак фіксувати корональні викиди маси у інших зірок не так просто. Для Сонця вони можуть бути безпосередньо відстежені за допомогою спеціальних телескопів-коронаграфів, які блокують випромінювання з його поверхні, щоб можна зафіксувати викид з корони, однак для інших зірок цей метод не підходить. Проте досліджувати такі події необхідно, щоб дізнатися, як вони впливають на придатність екзопланет для життя. Астрономи використовують для фіксації корональних викидів мас зірок різні підходи, і загалом наразі відомо близько двадцяти виявлень таких подій, але усі вони не є однозначними.

Який метод запропонували дослідники?

Уже більше двадцяти років астрономи спостерігають затемнення екстремальних ультрафіолетових та рентгенівських променів під час корональних викидів мас Сонця. Області, у яких відбуваються затемнення, пов’язані з кінцями закритих ліній магнітного поля, які розтягуються або тимчасово стають відкритими під час викиду речовини. Так відбувається через втрату плазми в короні. Дослідники вирішили використати це явище для відстежування корональних викидів мас на інших зірках. Для цього спершу вони скористалися інструментом EVE (Extreme ultraviolet Variability Experiment), встановленим на борту Обсерваторії сонячної динаміки (Solar Dynamics Observatory). Його дані дозволили оцінити спричинені корональними викидами маси зміни у випромінюванні Сонця під час масивних спалахів. Потім вчені використали такий метод для інших зірок.

Що показала ця методика?

Завдяки архівним даним трьох космічних телескопів астрономи переглянули вибірку з більше 200 зірок та дослідили їхнє екстремальне ультрафіолетове і рентгенівське випромінювання. Для 13 з них вдалося зафіксувати затемнення цих викидів тривалістю до 10 годин. Усього астрономи виявили 21 таку подію. Під час найсильніших з них яскравість ультрафіолетового та рентгенівського випромінювання зменшувалася майже вдвічі. Автори дослідження вважають, що їхня робота дозволить виявляти корональні викиди маси на інших зірках та робити висновки, як це впливає на придатність планет біля них для життя.