Нобелівську премію з фізики присудили за дослідження чорних дір

Шведська королівська академія наук оголосила лауреатів Нобелівської премії з фізики. У 2020 році ними стали Роджер Пенроуз (Roger Penrose), Райнхард Генцель (Reinhard Genzel) та Андреа Гез (Andrea Ghez) за відкриття можливості формування чорних дір в рамках загальної теорії відносності та відкриття надмасивного компактного об’єкту в центрі нашої галактики.

Теоретична ймовірність існування чорних дір була передбачена ще у 1915 році рішенням рівнянь загальної теорії відносності Ейнштейна. Проте, він і сам сумнівався в реальній можливості підтвердити наявність таких об’єктів у Всесвіті. І лише у січні 1965 року, через десять років після смерті Ейнштейна, фізик Роджер Пенроуз довів, що чорні діри дійсно можуть утворюватися. У своїй статті він детально описав, що сингулярності, подібні до тих, що існують у чорних дірах, можуть бути сформовані в процесі гравітаційного колапсу при загибелі масивних зірок. Його новаторська стаття досі вважається найважливішим внеском в загальну теорію відносності з часів Ейнштейна.

Рейнхард Гензель і Андреа Гез очолювали групу астрономів, яка з початку 1990-х років досліджувала область під назвою Стрілець A* - компактне радіоджерело в центрі нашої Галактики. Вони довели, що Стрілець A* — об'єкт масою близько чотирьох мільйонів сонячних, сконцентрований в області розміром не більше нашої Сонячної системи. Їх новаторська робота надала найбільш переконливі докази існування надмасивної чорної діри в центрі Чумацького Шляху.

Минулорічну премію вручили за відкриття в галузі космології та відкриття першої екзопланети. Половину виграшу присудили Джеймсу Піблзу за його теоретичні дослідження в фізичній космології, а іншу половину розділили між собою Мішель Майор і Дідьє Кело за відкриття екзопланети на орбіті сонцеподібної зірки. Теоретичні розрахунки Джеймса Піблза є основою нашого уявлення про структуру Всесвіту, а перше підтверджене відкриття планети за межами Сонячної системи змусило вчених переглянути свої теорії щодо походження та ролі планет. За словами Нобелівського комітету, обидва ці відкриття є невід’ємними одне від одного та роблять свій внесок у пошук відповідей на фундаментальні питання про наше існування.