Археологія
Археологія

Неандертальці розмалювали сталагміти печери 65 тисяч років тому

Міжнародна група науковців виявила в іспанській печері приклад печерного витвору мистецтва, який залишили неандертальці задовго до приходу в Європу анатомічно сучасної людини. Вивчення показало, що малюнок нанесений приблизно 65,5 тисяч років тому та доповнений іншими митцями через двадцять тисяч років після цього. Детальний опис відкриття опублікований у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

João Zilhão / ICREA

João Zilhão / ICREA

Що цікавого у цій роботі?

Набуття здатності вкладати певний сенс у символи, тобто схильності до мистецтва, мало велике значення для культурного розвитку людства. Це явище досліджується вченими протягом багатьох десятиліть, але все ще залишилося чимало питань без відповідей стосовно того, коли виникло мистецтво, у якому вигляді та в яких саме людей. Довгий час відповідь на останнє вважалася однозначною: тільки предки сучасних людей були достатньо розвинені, щоб освоїти символічну поведінку. Утім, чимало інших досліджень поставили твердження під сумнів, надавши докази того, що й наші вимерлі неандертальці (Homo neanderthalensis) не сильно відставали від Homo sapiens. Так, минулого місяця археологи описали різьблену кістку віком понад 50 тисяч років, яку виготовили неандертальці. І навіть не можна сказати, що їхній прогрес відбувся під впливом сучасної людини, оскільки у той час і в тому місці вони ще не контактували. А в новій роботі група науковців із Іспанії, Португалії, Німеччини, Норвегії та Франції описали ще один доказ мистецьких нахилів неандертальців — печерний малюнок.

Де і як нанесений малюнок?

Незвичайну знахідку виявили в печері Ардалес, що на півдні Іспанії. Її відкрили ще 1821 року після того, як вхід до неї відчинив землетрус, однак майже століття сховані там палеолітичні витвори мистецтва не досліджували. Між тим, печера зберігає більш ніж тисячу графічних зображень, включно із малюнками та різьбленнями, що їх групували у 252 панелі. У цьому дослідженні вчені розглядали панель ІІ.А.3, яка являє собою пофарбовані у червоний колір сталагміти.

Чому вважають, що це малюнок неандертальців?

Довгий час було невідомо, чи справді пофарбовані кам'яні стовпи є наслідком людської діяльності. Одна з версій пояснювала їхній колір активністю угруповань печерних мікроорганізмів, наприклад. Щоб розібратися із цим, вчені відібрали зразки кам'яного утворення та дослідили методами оптичної мікроскопії, сканувальної електронної мікроскопії, рентгенівської спектроскопії, мікрорамановської спектроскопії та рентгенівської дифракції.

Вивчення показало, що червоні плями на сталагмітах мають мінеральне походження, отже не є спричинені мікробною активністю. А крім цього вони не можуть бути результатом природних геологічних процесів, як-от вивітрювання, інфільтрації із ґрунтів тощо. Тож мінерали потрапили до печери ззовні, а отже — їх принесли.

На те, що відмітки залишені неандертальцями, вказує також кілька інших ознак. Малюнки мають інтенсивне забарвлення по центру, але оточені ореолами світлішого кольору, що зумовлено меншою концентрацією пігменту по краях. Як показують експерименти, подібного ефекту можна добитися розбризкуванням фарби. Але не всі позначки ідентичні, зокрема їхній склад та вік. Радіовуглецеве датування вказує, що одні відмітини були залишені ще більш ніж 65,5 тисяч років тому, а інші — приблизно 45,9 тисячі років тому, у період середнього палеоліту, коли Homo sapiens на досліджуваній локації ще не було, однак вона населялася неандертальцями.

Таким чином, автори припускають, що малюнки були зроблені різними особами і є результатом щонайменше двох випадків нанесення фарби. Можливо, такою графічною поведінкою давні люди прагнули увічнити символічне значення місцевості. Звісно, фарбування сталагмітів не таке складне, як зображення тварин чи навіть відбитки рук на скалах, але воно може бути прикладом того, із чого почалися більш просунуті символічні традиції.

Найдавніший із відомих прикладів фігуративного мистецтва, залишених сучасною людиною, нанесений на стіні печери острова Сулавесі. Його вік оцінюють у 65 тисяч років. Це зображення свині.