Угорські етологи вважають, що нахили голови у собак під час спілкування з людиною можуть вказувати на посилений ментальний процес, наприклад, посилену уважність або пригадування, який допомагає краще зрозуміти наміри людини. Під час дослідів вчених нахили голови собак найчастіше були реакцією на промовляння власником слова, значення якого тваринам відоме. Це вказує на те, що досліджувана поведінка може бути пов'язаною із обробленням в мозку змістовних стимулів. Результати оприлюднені в журналі Animal Cognition.
VCA Hospitals
Що зацікавило вчених у нахилах голови собак?
Власники собак або ті, хто просто мав досвід спілкування з ними, скоріше за все, помічали, що при звертанні до чотирилапих ті іноді задумано нахиляють голову вбік, уважно спостерігаючи за людиною. Явище поширене й відоме, але дотепер маловивчене. У попередніх дослідженнях вчені з'ясували, що коли собаки чують відому їм команду з вуст людини, то злегка можуть повертати голову в лівий бік, тоді як на беззмістовні стимули вони схильні реагувати повертанням голови вправо. Припускають, що це якось пов'язано із тим, що собаки обробляють позитивні голосові стимули переважно правою півкулею мозку, тобто так проявляється функціоналізована спеціалізованість півкуль мозку при обробленні звукових стимулів. Утім, що стосується нахилів голови, то все ще менш зрозуміло. Досліджень, які вивчали би причини такої дивної на перший погляд поведінки, немає. Але якщо вона може бути пов'язаною із обробленням звукових стимулів, то можливо, обдаровані собаки, які можуть вивчати значення слів, що позначають певні об'єкти, частіше нахилятимуть голову. Це припустили науковці з Університету Лоранда Етвеша, які багато років займаються вивченням когнітивних здібностей собак.
Як вчені перевіряли своє припущення?
Науковці провели вивчення сорока собак. Із них 33 були звичайними домашніми улюбленцями, які завжди раді погратися зі своїми іграшками. Ще сімох, які всі були породи бордер-колі, вчені віднесли до категорії обдарованих, яким легко вдається вивчити назви об'єктів усього після кількох повторень їх господарями. Дані про нахили голови отримали з попереднього дослідження, під час якого собак знімали на відеокамеру у процесі того, як вони вивчають назви нових іграшок. У новому дослідженні науковці зосередилися на виявленні нахилів голови та їхнього напрямку у собак у той час, як їх просили взяти якусь іграшку, назву якої вони вчили.
Тестування проводилося після проходження тренування з вивчення назв об'єктів. При аналізі результатів увага зверталася і на розташування власника відповідно до собаки, що може впливати на орієнтацію голови собак у просторі.
Що показало вченим вивчення нахилів собачих голів?
Припущення науковців підтвердилися. Обдаровані собаки, які здатні краще за типових обробляти людську мову і єдині серед досліджуваних у роботі вивчили назви кількох об'єктів, справді частіше нахиляли голову, коли їх просили взяти певну іграшку. Вони вчиняли так у 43 відсотках випадків, тоді як звичайні собаки — лише у 2 відсотках. Таким чином поведінка не пов'язана лише з обробленням знайомого слова, інакше так вчиняли би всі собаки з дослідження, оскільки кожен із них раніше чув запрошені назви іграшок під час тренувань. Радше вона пов'язана з ментальним процесом, наприклад, підвищеною уважністю, що допомагає краще зрозуміти наміри людини. Конкретно у цьому дослідженні обдаровані собаки почувши не просто знайоме, а відоме слово, ймовірно, намагаються пригадати його значення, і це проявляється нахилами голови. Можливо, так проявляються їхні спроби зіставити почуте із відповідним зображенням об'єкта у голові.
Цікаво, що бік нахилів виявився винятково індивідуальною особливістю. Якщо собака нахиляв голову, то він був схильний робити це в одному й тому ж напрямку щоразу, незалежно від іграшки та спроб. Напрямок виявився незалежним і від розташування власника, який подавав команди. Проте через низьку вибірку обдарованих собак та специфічну одноманітну взаємодію собаки з людиною у дослідженні, автори наголошують на те, що їхні результати неповні, і є лише першим кроком до розуміння досліджуваного ними явища. Вони наполягають на проведенні масштабніших вивчень, щоб із більшою впевненістю говорити про зв'язок нахилу голови у собак та процесу оброблення в їхньому мозку людської вокалізації.