Психологія
Психологія

Вчені запропонували подумати перед репостом. Це зменшило поширення фейків

Американські психологи дослідили одну з причин, чому люди поширюють неправдиві новини у соціальних мережах та запропонували метод боротьби з цим. З'ясувалося, що близько половини фейків поширюються людьми ненавмисне, через неуважність до деталей. А просте нагадування користувачам про важливість точності новин дозволяє знизити їхнє поширення. Дослідження оприлюднене в журналі Nature.

Навіщо на цьому зосереджуватися?

Останніми роками дезінформація в інтернеті набула надзвичайної поширеності, особливо у соціальних мережах. І насправді це є великою проблемою та має негативні наслідки для всього суспільства, оскільки породжує помилкові переконання та посилює суперечки навіть стосовно базових фактів. Це питання не могли облишити увагою дослідники, які займають психологією та соціологією. Нещодавно науковці показали, що значна кількість дезінформації у сучасному світі могла призвести до того, що люди стали більше довіряти не об'єктивним фактам, а особистому досвіду інших. Тому актуальним є питання, чому люди вірять у неперевірену інформацію та поширюють часом справжню нісенітницю. Науковці з Массачусетського технологічного інституту вирішили розібратися з обома цими аспектами фейкових новин.

Що вони робили?

До дослідження вчені залучили понад п'ять тисяч американців, яким показували різні новини, знайдені в соціальних мережах. В експериментах піддослідні не читали всю новину, їм демонстрували тільки заголовок, перший абзац (лід) та головне зображення новин. При цьому в першому досліді половина з них були правдивими, а інша половина — цілком фейковими новинами. Також половина заголовків обрана таким чином, що більше сподобалася б демократам, а інша половина — республіканцям. Учасників просили оцінити правдивість новини та ймовірність того, що вони її поширять в інтернеті.

Які результати вони отримали?

У першому експерименті з'ясувалося, що у 37,4 відсотках випадків опитувані ладні були ділитися неправдивими новинами, якщо ті відповідали їхнім поглядам. Це навіть попри те, що вони самі оцінювали заголовки цих новин як правдивими лише у 18,2 відсотка випадках. Хоча в кінці опитування учасники зазначали, що точність новини мала великий вплив на їхнє рішення про поширення матеріалу.

В іншому досліді половину учасників перед поширенням новини в соцмережі просили оцінити, наскільки правдивими вони вважають запропоновані їм заголовки політичних новин. Так автори хотіли перевірити, наскільки нагадування про точність впливатиме на дії користувачів. Ці люди готові були поширити 34 відсотки правдивих новин та 22 відсотки фейкових. Натомість ті, хто не проходив такого оцінювання точності, могли поділитися 33 відсотками правдивих та 28 відсотками неправдивих новин. Подібне прохання з акцентом на точності новини допомогло також зменшити поширення фейків користувачами у твіттері.

Зрештою вчені з'ясували, чому люди можуть ділитися неправдивими новинами. Після того, як іншу частину піддослідних просили уважно придивитися до новин та якнайчіткіше оцінити правдивість новин, відсоток фейків, якими вони готові були поділитися знизився вдвічі — з 30 до 15. Тобто близько 50 відсотків фейкових новин були поширеними через недостатню увагу до точності новини. 33 відсотки фейків поширювалися тому, що учасники вірили у їхню правдивість. Решту 16 відсотків неправдивих новин поширювали люди, які усвідомлювали хибність новини, але, ймовірно, мали від цього якусь вигоду.

Автори вважають, що здебільшого люди не хочуть поширювати неправдиві новини, але їм, можливо, варто допомогти. Соцмережі більше зосереджуються на тому, щоб заохочувати людину більше часу в ній проводити, але вони могли б також фокусуватися на зверненні уваги користувачів на точність контенту. Як показує дослідження, навіть просте нагадування спрацьовує.

Детальніше про те, чому ми віримо фейковим новинам, читайте в нашому матеріалі «Теорія брехні».