Міжпланетна станція OSIRIS-REx зафіксувала шість метрових валунів на поверхні астероїда Бенну, які складаються з піроксенів, як і метеорити, що походять від астероїда Веста. Вони у 10 разів яскравіші за решту каменів Бенну. Такі породи могли опинитися тут внаслідок безпосередньо падіння фрагментів Вести на Бенну чи опосередковано, через падіння на тіло, з якого пізніше утворився Бенну. Стаття про це доступна у журналі Nature Astronomy.
Що знайшли вчені?
Зображення, зроблені апаратом OSIRIS-REx, показали шість яскравих валунів розміром від 1,5 до 4,3 метрів, розкиданих по південній півкулі Бенну і поблизу його екватора. Вони приблизно у 10 разів яскравіші за їхнє оточення. За допомогою спектрометра OSIRIS-REx вдалося встановити, що ці валуни складаються з піроксенів. Ці елементи є основними породоутворювальними мінералами у планетарних матеріалах, і численні дослідження кількісно пов’язували піроксенові композиції зі спектральними характеристиками на видимій і близькій інфрачервоній довжинах хвиль. Такий матеріал характерний для порід на астероїді Веста. Це наймасивніший об’єкт поясу астероїдів, діаметр якого складає 525 кілометрів.
Як ці валуни могли тут опинитися?
Скоріше за все, ці породи опинилися тут внаслідок того, що у батьківське тіло, з якого потім сформувався Бенну, врізався так званий вестоїд — фрагмент від Вести. Потім цей початковий об’єкт зруйнувався, і частина його матеріалу накопичилася та сформувала Бенну під дією гравітації. Таким чином, у склад Бенну потрапила речовина з Вести.
Піроксени зазвичай утворюються після плавлення скелястого матеріалу при високій температурі. Бенну в основному складається з гірських порід з мінералами, які містять воду та не могли існувати в такому середовищі. Тому команда виключила можливість того, що ці фрагменти утворилися на батьківському тілі Бенну.
Дослідження свідчить про те, що орбіти астероїдів постійно змінюються внаслідок гравітаційного впливу планет та інших тіл. Іноді це може спричиняти зіткнення астероїдів.