Мозок сприймає різні кольори через окремі схеми активності

Вчені з’ясували, що мозок різних людей обробляє кольори схожим чином - кожний відтінок викликає різну активізацію мозку. Аналізуючи в цей час мозкову активність учасників дослідів, науковці змогли передбачити, який колір бачить людина, на основі даних магнітоенцефалографії. Дослідження опубліковане у журналі Current Biology.

Як ми бачимо кольори?

Коли світлові хвилі вловлюються фоторецепторами сітківки ока, то інформація про них доходить по зоровому нерву до мозку. Він, зі свого боку, змішує та класифікує ці сигнали, щоб могти розрізняти окремі кольори. Проте наразі вчені не знають достеменно, як відбувається цей процес. Щоб внести в нього більше ясності, науковці провели дослідження з використанням технології магнітоенцефалографії (МЕГ). Вона дає змогу вимірювати та візуалізувати магнітні поля, що виникають внаслідок електричної активності мозку. Це допомогло вченим ніби “прочитати думки” людини, коли вона дивилася на якийсь колір, та зазначити, як активізується окрема частина мозку.

Кольорові стимули, які використовували в дослідженні. Bevil Conway / National Eye Institute

Кольорові стимули, які використовували в дослідженні. Bevil Conway / National Eye Institute

Як проводили вивчення?

У процесі дослідів групу волонтерів попросили розглядати зображення геометричних фігур різного кольору - рожевого, зеленого, синього та помаранчевого з різною яскравістю, а потім повідомити, який відтінок вони бачать. Кольоровий об’єкт був у формі спіралі, який викликає сильну мозкову відповідь. У цей час науковці вимірювали мозкову активність учасників за допомогою МЕГ. Оброблення зображень мозком відбувалося менш ніж за 400 мілісекунд під час перегляду кольорів, зазначають вчені.

Що нового дізналися вчені?

Науковці з’ясували, що оброблення мозком кольорів в учасників відбувається доволі подібним чином. Для кожного кольору їхні мізки активізувалися різними шляхами, через що вчені могли здогадатися який колір бачить доброволець, подивившися на дані магнітоенцефалографа. Фізичною основою веселки є плавний безперервний градієнт, але ми не сприймаємо її так. Ми розділяємо її на категорії за кольорами і схоже, що причина цього в особливостях мозку.

Науковці зареєстрували багато різних форм мозкової активності, пов’язаних зі спогляданням теплих кольорів різної яскравості. Однак їх було значно менше для холодних кольорів. І насправді в багатьох мовах та культурах є більше назв для теплих кольорів, ніж холодних. І нове дослідження припускає, що можливо, річ не у культурі й мові, а саме в обробленні кольорів мозком. Ця робота є кроком вперед до кращого розуміння сприйняття людьми кольорів.


Фото в анонсі: mccutcheon / pexels