Медицина
Медицина

Мозкова стимуляція покращила самоконтроль

Дослідження американських вчених показало, що мозкова стимуляція дорсальної внутрішньої капсули покращує когнітивний контроль — здатність контролювати свою поведінку відповідно до поставлених цілей. Більш того, було розроблено алгоритм, який відстежує зниження когнітивного контролю та визначає, коли саме потрібна стимуляція. Цей алгоритм може зробити результативність терапії психічних розладів вищою. Стаття була опублікована в Nature Biomedical Engineering.

Bret Kavanaugh / Unsplash

Bret Kavanaugh / Unsplash

Чому вчені досліджували вплив мозкової стимуляції на когнітивний контроль?

Одним із потенційних шляхів лікування психічних розладів є електрична стимуляція мозку. Проте, цей метод має ряд викликів. По-перше, важко визначити коли саме симптом наявний та потребує стимуляції. По-друге, симптоми, що пов'язані із психологічними розладами часто важко виміряти за об’єктивними критеріями. Для багатьох розладів (наприклад, депресії або тривожності) характерні проблеми із когнітивним контролем. А саме, пацієнти можуть зазнавати труднощів зі здатністю гнучко змінювати поведінку в залежності від зміни цілей. Серед переваг використання цього показника є наявність надійних інструментів його вимірювання. Також, попередні дослідження демонструють, з якими саме зонами мозку пов’язана ця здатність. Ними виявилися кілька областей префронтальної кори та смугасте тілом. До того ж структури мозку, що відповідають за когнітивний контроль, зручно розташовані для здійснення їхньої електричної стимуляції. Саме тому науковці з Гарвардської медичної школи та Університету Міннесоти вирішили провести дослідження впливу мозкової стимуляції на когнітивний контроль.

Що саме зробили вчені?

В дослідженні мозкової стимуляції взяв участь 21 пацієнт з епілепсією. Всі вони пройшли операцію для встановлення електродів у мозок в процесі лікування епілепсії. Для стимуляції дослідники вибрали дорсальну та вентральну внутрішні капсули та ядра смугастого тіла. За їхньою гіпотезою, стимуляція дорсальної внутрішньої капсули мала б показати вищу ефективність, адже її нервові волокна беруть свій початок у зонах, що відповідають за когнітивний контроль. Впродовж проходження завдань на перевірку когнітивного контролю респонденти піддавалися мозковій стимуляції різних зон по черзі. Деякі з них отримували стимуляцію у випадкові проміжки часу. Троє респондентів були поставлені в інші експериментальні умови. А саме, вченими був розроблений алгоритм за яким визначалося, коли у пацієнта спостерігається зниження когнітивного контролю. У такому випадку, мозок отримував електричну стимуляцію для того, щоб покращити здатність пацієнта до ігнорування нерелевантної інформації.

Що вдалося з’ясувати?

Як і припускалося, стимуляція дорсальної внутрішньої капсули покращувала успішність у вирішенні завдань, що оцінювали когнітивний контроль. Найбільшою ефективністю відзначилась саме права дорсальна внутрішня капсула. Але стимуляція, що здійснювалася за допомогою спеціального алгоритму, була більш результативною. Це проявилося не тільки у вищих показниках у випадку дорсальної внутрішньої капсули, а і в появі позитивних результатів для правої вентральної внутрішньої капсули.

Оскільки когнітивний контроль гальмує автоматичні реакції та дає змогу обирати більш адаптивні, ці результати є важливими для лікування важких форм обсесивно-компульсивного розладу, депресії та залежностей. Проте, в цьому випадку досить гостро стоїть питання етичності використання даного методу. Через брак інформації стосовно того, чи може цей метод впливати на особистість пацієнта, для його використання потрібна ретельна консультація експерта.