Екологія
Екологія

Морські відкладення вказали на літню температуру Гренландії за 600 тисяч років

Дослідники проаналізували ізотопи вуглецю у відкладеннях Лабрадорського моря та визначили зміни у літній температурі південної Гренландії протягом міжльодовикових періодів за останні 600 тисяч років. Про це вони пишуть у журналі PNAS. Виявилося, що льодовиковий щит Гренландії більше чутливий до тривалості періодів тепла та підвищеного рівня атмосферного вуглекислого газу, а не до максимальної температури влітку.

Andre Boysen / Unsplash

Andre Boysen / Unsplash

Як льодовиковий щит Гренландії реагує на зміни клімату?

Прогнозується, що внаслідок антропогенних змін клімату льодовиковий покрив Гренландії сприятиме зростанню рівня моря на 5-33 сантиметрів до кінця століття. Значна невизначеність таких прогнозів, зокрема, зумовлена ​​відсутністю розуміння того, як льодовиковий покрив реагував на кліматичні зміни в минулому. Наскільки було тепло у Гренландії під час міжльодовикових періодів плейстоцену (перша епоха четвертинного періоду, закінчилася 11 700 років тому), залишається невідомим. Однак палеокліматичні дані свідчать про те, що арктичний клімат реагував на глобальні кліматичні чинники нелінійно. Останній значний відступ льодовиків Гренландії відбувався у період від 425 до 375 тисяч років тому. Тоді південь Гренландії був вкритий хвойним лісовим покривом. Однак кількість сонячної радіації влітку в північній півкулі та рівні атмосферного вуглекислого газу тоді були нижчими, ніж під час інших міжльодовикових періодів, коли лід у Гренландії зберігався.

Що досліджували науковці?

Щоб оцінити, наскільки нагрівався під час літа південь Гренландії у міжльодовикові періоди, дослідники проаналізували ізотопи вуглецю в наземному матеріалі, збереженному в морських відкладеннях. Їх збирали на відстані 280 кілометрів на південь від Гренландії, у Лабрадорському морі. Вчені використали зразки з ділянки програми буріння океану глибиною в 3460 метри. Вони охоплюють міжльодовикові періоди за останні 600 тисяч років.

Про що вони дізналися?

Виявилося, що сильний відступ льодовиків у Гренландії 425-375 тисяч років тому відбувся у відповідь на помірне літнє тепло, яке тривало понад 10 тисяч років. На відміну від цього, винятково сильне, але порівняно коротке літнє тепло, як це було під час останнього міжльодовикового періоду 130-115 тисяч років тому, залишило льодовиковий покрив регіону відносно стабільним. Літо тривало довше 425-375 тисяч років тому через менший ексцентриситет (витягнутість) орбіти Землі і менший нахил її осі обертання. У поєднанні з високим вмістом атмосферного вуглекислого газу це сприяло більш тривалому сезону танення і росту рослин. Таким чином, регіон чутливий до тривалості літнього тепла, а не максимальної літньої температури. Враховуючи, що орбітальна конфігурація сьогодні подібна до тієї, яка була під час найбільшого відступу льодовиків Гренландії, стійке підвищення літніх температур, пов’язане з постійно високими концентраціями вуглекислого газу, значно впливатиме на стабільність цього льодовикового щита.

Нещодавно дослідники встановили, що за останній мільйон років Гренландія кілька разів позбавлялася льоду. Таненню її льодовиків також сприяє осідання мінерального пилу. Чому сучасне глобальне потепління не можна пояснити природними змінами орбіти Землі, читайте у нашому матеріалі «Глобальне потепління — не міф?»