Дослідження американських науковців на людях показало, що моноклональні антитіла до поверхневого білка малярійного плазмодія можуть захищати від малярії щонайменше пів року навіть після єдиної ін'єкції. Результати отримані в рамках першої фази клінічних випробувань моноклональних антитіл проти малярії, під час якої 15 людей піддали контрольованому інфікуванню малярією. Жоден з учасників, які отримали препарат, не захворів на малярію, йдеться у статті журналу The New England Journal of Medicine.
Художнє зображення спорозоїта малярійного плазмодія. sciencepics / Shutterstock
Хіба не вакцини проти малярії треба розробляти?
Розроблення вакцини проти малярії, паразитарної хвороби, що викликається малярійними плазмодіями, залишається одним із головних завдань сучасної біомедицини. Але поки не затверджена жодна високоефективна вакцина, ми повинні боротися із малярією іншими способами. Такими є, наприклад, використання протимоскітних сіток над ліжками та інсектицидів, які націлені на переносників плазмодіїв — комарів, а також вчасне лікування хвороби ефективними протималярійними препаратами. Ці заходи допомогли зменшити випадки малярії між 2000 та 2015 роками щонайменше на 50 відсотків глобально. Однак зараз частота захворювання знову стала зростати, що значною мірою зумовлено набуттям стійкості комарів та плазмодіїв до засобів боротьби з ними. Через це не менш важливим за розроблення вакцин є створення нових ліків проти малярії. Потенційний такий препарат розробляють і дослідники на чолі з вченими Національного інституту алергії та інфекційних захворювань США.
Яким є цей потенційний протималярійний препарат?
Це моноклональні антитіла, які мають здатність зв'язуватися із фрагментом білка CSP (circumsporozoite protein) малярійного плазмодія Plasmodium falciparum на стадії спорозоїта. Попередні дослідження на тваринах показали, що такий засіб ефективно нейтралізує спорозоїти паразита ще в шкірі та крові, не даючи йому змоги інфікувати клітини печінки та перейти до наступної стадії розвитку.
У новій роботі вчені використали культуру клітин яєчника хом'яка, щоб утворити велику кількість антитіл до CSP, які зберігають в організмі стійкість вдвічі довше, ніж попередні їх версії. Цього разу ефективність препарату перевірили на людях в рамках першої фази клінічних випробувань. До дослідження залучили здорових людей у віці від 18 до 50 років, які ніколи не хворіли на малярію та не проходили вакцинацію проти неї. Загалом 25 із них отримали підшкірну або внутрішньовенну ін'єкцію антитілами у дозуванні 5, 20 або 40 міліграмів на кілограм ваги тіла. А четверо із них отримали повторну дозу препарату в дозуванні 20 міліграмів на кілограм. Відтак 15 учасників контрольовано піддали укусам інфікованих малярійними плазмодіями комарів. Протягом наступних шести місяців за добровольцями уважно стежили та тричі проводили їм ПЛР-тестування на предмет виявлення інфікування малярією.
Що стало з учасниками дослідження?
Жоден із дев'яти учасників, які отримали моноклональні антитіла, не захворів на малярію, навіть коли інфікування проводили через 36 тижнів після ін'єкції. Натомість у п'ятьох із шести учасників контрольної групи виявили інфекцію на восьмий або дев'ятий день після інфікування. Таким чином, науковці припускають, що антитіла проти плазмодіїв можуть вберігати від інфікування протягом щонайменше пів року, хоча їхня кількість у крові й зменшується із часом та є дозозалежною. Важливо й те, що жодних серйозних побічних ефектів препарату не було виявлено.
Хоча результати обнадійливі, тільки наступні дослідження з більшою кількістю учасників вкажуть точніше, чи доцільна така профілактика. Автори також працюватимуть над тим, щоб зробити моноклональні антитіла дієвішими. Доза препарату для однієї людини, яка використана в дослідженні, наразі коштує понад сто доларів, але здешевити процедуру можна меншим у кількості, проте не в ефективності дозуванні.