Археологія
Археологія

Могильник з долини Ніла вказав на повторюваний конфлікт 13,4 тисяч років тому

Дослідники проаналізували могильник Джебель-Сахаба, що відноситься до пізнього плейстоцену. Виявилося, що більшість тіл перед похованням мали як вже загоєні, так і свіжі рани. Археологи вважають: це свідчить про повторювані збройні конфлікти. Відповідна стаття доступна у журналі Scientific Reports.

Wendorf Archives of the British Museum

Wendorf Archives of the British Museum

Яким було тогочасне суспільство регіону?

Існує небагато свідчень людських поселень у долині Ніла наприкінці пізнього плейстоцену (близько 18–11,7 тисяч років тому), і мало які з них містять цілі людські рештки. Знайдені тут кам’яні інструменти визначаються характерними наборами, які, схоже, були пов’язані з окремими невеликими напівосілими групами мисливців, риболовів та збирачів. Вважається, що кожна з цих груп представляє окрему культурну традицію, що відображає ідентичність спільноти. Виникнення великих кладовищ наприкінці пізнього плейстоцену посилює свідчення про сильні соціальні угрупування цих людей. Кінець пізнього плейстоцену та початок голоцену відзначилися серйозними кліматичними змінами, вплив яких на людські популяції досі недостатньо вивчений. Долина Нілу стала посушливою у другій половині пізнього плейстоцену, а близько 15–14 тисяч років тому раптова повінь озера Вікторія, що сприяла розливу Білого Нілу, встановила нинішній режим течії Ніла, спричиняючи регулярні та сильні повені. Лише 12,9–11,7 тисяч років тому мусонні умови африканського вологого періоду почали стабілізуватися.

Що відомо про Джебель-Сахаба?

Свідчення конфліктів не були рідкістю в регіоні. Найдавнішим задокументованим випадком є поховання Ваді-Куббанії (Wadi Kubbaniya), де знайшли частково збережений скелет, що належать молодому дорослому чоловікові. Ці рештки містять сліди насильства. Залишені кам’яними знаряддями та загоєні переломи також були задокументовані у деяких людей, похованих на кладовищі Ваді-Халфа (Wadi Halfa). Однак найбільш визначним прикладом раннього широкомасштабного насильства є могильник Джебель-Сахаба (Jebel Sahaba). Його відкрили у 1960-х, і два десятки похованих тут мали сліди травм. Могильнику може бути від 13400 до 18600 років. З моменту відкриття Джебель-Сахаба було визнано ключовим прикладом насильства та організованої війни, спричиненої територіальними суперечками. Вчені дискутують щодо окремих деталей поховання.

Розташування тіл із травмами у могильнику. Isabelle Crevecoeur et al.

Розташування тіл із травмами у могильнику. Isabelle Crevecoeur et al.

Що нового дізналися археологи?

Завдяки радіовуглецевому датуванню дослідники підтвердили, що Джебель-Сахаба є найдавнішим могильником долини Ніла. Крім того, вони проаналізували 61 особу з могильника. Археологи виявили більше ста уражень кісток,більша частина цих тіл мали вилікувані та незагоєні травми незалежно від віку смерті та статі. Зокрема, науковці знайшли тіла дітей, деяким було чотири роки. Також археологи оцінили артефакти, пов’язані з кожним похованням. Виявилося, що більшість з них були елементами зброї. Деякі поховання вказують на на одночасну смерть кількох осіб, однак дослідники не знайшли слідів однієї катастрофічної події, яка могла до цього призвести. Джебель-Сахаба могло бути конкретним місцем,призначеним для поховання лише жертв насильства. Однак наявність численних зцілених травм і повторне використання похоронного простору вказують на повторювані епізоди конфліктів між групами людей наприкінці плейстоцену. Найімовірніше, це було наслідком територіального та екологічного тиску, спричинених кліматичними змінами.

Сліди насильства. Isabelle Crevecoeur et al.

Сліди насильства. Isabelle Crevecoeur et al.