Астрономія
Астрономія

МКС довелось увертатися від космічного сміття

За 2 з половиною хвилини МКС змінила свою орбіту на 5 кілометрів, щоб уникнути космічного сміття. Ним виявились уламки ступеня японської ракети H-2A F40, які пролетіли на відстані 1,39 кілометра від станції, повідомляє NASA.

Що сталося?

22 вересня транспортному космічному кораблю «Прогрес 75» довелось екстрено вмикати двигуни та змінювати курс Міжнародної космічної станції через можливе зіткнення з космічним сміттям. Йому вдалося здійснити маневр за 150 секунд, уникнувши уламків, які пролітали на відстані 1,39 кілометра. Згодом Джонатан Макдауелл(Jonathan McDowell), астроном із Гарвард-Смітсонівського астрофізичного центру з’ясував, що уламки належать одному зі ступенів японської ракети H-2A F40, запущеної у 2018 році. Об’єкт тепер доступний на SpaceTrack під номером 2018–084CQ.

NASA повідомляє, що в період з 1999 по 2018 рік МКС доводилось уже 25 разів змінювати свій курс, здійснюючи маневри для уникнення зіткнень із космічним сміттям. Але цього разу через несвоєчасне повідомлення про можливе зіткнення, трьом членам екіпажу МКС-63 було наказано перейти до російського сегмента станції. Після маневру команда повернулася назад.

Чим може нашкодити космічне сміття?

В останні роки космічне сміття стає все більш серйозною проблемою: навколо Землі обертається більш як 7600 тонн уламків супутників і ракет, що вийшли з ужитку. Навіть найменші з них можуть являти небезпеку: 1983 року піщинка розміром 0,2 міліметра в діаметрі залишила серйозну тріщину на шаттлі STS-7. Останній інцидент на МКС демонструє, що такі фрагменти можуть з’явитися на шляху й без попередження.

Усе частіші запуски космічних апаратів, поява крихітних супутників CubeSat та гонитва компаній за супутниковим інтернетом заповнює низьку навколоземну орбіту космічним сміттям. Для зіткнення космічних апаратів зі сміттям вигадали навіть синдром — синдром Кесслера. Він говорить, що зіткнення двох об’єктів призводить до появи великої кількості уламків, кожен із яких здатний так само зіткнутися з іншим сміттям, що спричинить «ланцюгову реакцію». Щоб уникнути в майбутньому можливої непридатності для використання ближнього космосу через сміття, від компаній потребують уже на етапі проєктування супутників передбачати кошти на їхнє видалення з орбіти.