Біологія
Біологія

Мізофонію пояснили надчутливими зв'язками в корі мозку

Британські вчені дослідили особливості реакції мозку людей із мізофонією у відповідь на подразливі звуки. Дослідження виявило у людей із цим розладом аномально сильний зв'язок між слуховою корою та ділянками моторної кори, залученими в контролі рухів м'язів обличчя, рота й горла. Вчені припускають, що при мізофонії виникає надмірна активація звуковим подразником ділянок моторної кори, які відповідають за рухи, що створюють ці звуки. Наприклад, якщо людина з мізофонією чує дратівливі звуки жування, то в її моторній корі надмірно активізуються нейрони, відповідальні за жування. Результати експериментів опубліковані в журналі Journal of Neuroscience.

GIPHY

GIPHY

Що таке мізофонія?

Мізофонією називають психіатричний розлад, за якого людина стає дратівливою, тривожною та іноді сильно агресивною у відповідь на окремі повторювані звукові стимули. Приміром, багатьох людей нервує, коли вони чують, як хтось чавкає чи жує під час їжі, хропить або навіть дихає. Люди, які страждають від мізофонії, усвідомлюють свої переживання. Але через те, що звукові подразники є повсюдними і їх неможливо уникнути, розлад може ставати справжнім тягарем для пацієнтів та їхніх сімей. За даними досліджень, від мізофонії страждає від 6 до 20 відсотків молоді, однак лікування стану наразі не існує. Відсутність терапії головним чином пояснюється недостатнім розумінням чинників, що призводять до виникнення розладу. Припускається, що мізофонія може виникати через проблеми оброблення звуку, але нова робота вчених із Ньюкаслського університету показує, що причина радше у надчутливих зв'язках у головному мозку.

Яку роботу провели науковці?

До проведення дослідження мізофонії залучили 75 добровольців, частина з яких страждала від досліджуваного розладу, а інша — ні. Учасники пройшли через три опитування, у ході якого визначали особливості їхньої звукової чутливості.

Усього учасників запросили взяти участь у двох експериментах. Спершу вони провели по десять хвилин в апараті функціонального магнітно-резонансного томографа. Так вчені вивчали, як працює мозок учасників у спокійному стані, а також які їхні показники серцебиття та дихання. У другому досліді добровольці проходили знову таку ж томографію, але цього разу їм паралельно вмикали: звуки, які викликають негативні реакції у людей із мізофонією, як-от жування; звуки, які неприємні для учасників обох груп, наприклад, крик або дитячий плач; та нейтральні повсякденні звуки, приміром, дощу. Після презентації кожного звуку піддослідних просили оцінити, наскільки дратівливими він був.

Якого висновку дійшли вчені?

Що цікаво, МРТ не виявило відмінностей у реакції слухової кори учасників обох груп у відповідь на неприємні звуки. Проте у людей із мізофонією відмітили посилений зв'язок між слуховою корою та зонами моторної кори, які контролюють рухи м'язів обличчя, рота та горла. Ці зони активізувалися на подразливі звуки лише в учасників із мізофонією.

Це навело авторів на думку, що в основі розладу може лежати аномальний, надчутливий зв'язок між слуховою та моторною корою. Ймовірно, до цього можуть бути залученими дзеркальні нейрони, які збуджуються при спостеріганні активності інших людей так, наче дії виконувалися б самостійно. При мізофонії дзеркальна система може надмірно реагувати та призводити до відчуття, наче звуки інших людей проникають в тіло неконтрольовано. До того ж деякі учасники могли полегшувати неприємні відчуття, якщо імітували рухи, що призводять до створення подразливих звуків, чим могли створити відчуття, що повернули собі контроль. Цікаво, що подібний посилений зв'язок вчені також виявили між моторною та зоровою корою учасників із мізофонією. Тому не виключено, що поштовхом до мізофонії може стати навіть візуальний стимул. Вчені продовжать надалі вивчати явище, щоб зрозуміти, як розробити ефективні способи його лікування.