Миші-матері навчили молодих самок доглядати за дитинчатами

Американські вчені з'ясували, що миші, як і люди, можуть вчитися навичкам материнства від досвідчених особин завдяки активності гормону окситоцину. У їхніх дослідах незаймані самки навчалися від матерів новонароджених мишенят доглядати за дитинчатами, однак при блокуванні вироблення окситоцину не могли перейняти ці знання. Результати дослідження опубліковані в журналі Nature.

Juniors Bildarchiv GmbH / Alamy

Чому на це звернули увагу?

Догляд батьків за дітьми має критичне значення для виживання багатьох видів тварин, особливо соціальних ссавців. Через це вважається, що принаймні частково вміння доглядати за дитинчатами є вродженим. Цьому може сприяти дія гормону окситоцину, який пов'язаний із народженням дітей, лактацією та формуванням прив'язаності до дітей. Утім, новоспечені батьки можуть також переймати знання і від більш досвідчених родичів. У приматів, зокрема в людей, молоді особини можуть навчатися, як правильно бути батьками, спостерігаючи за поведінкою інших членів групи стосовно дітей. І деякі вчені вважають, що в цьому процесі теж може бути залучений окситоцин, який підвищує пильність до соціальної інформації. Гормон наявний і в інших ссавців, але невідомо, чи вони так само можуть вчитися батьківству та материнству від інших. Зацікавлені цим питанням, науковці Медичної школи Нью-Йоркського університету провели досліди на мишах.

Як вивчали батьківські навички мишей?

Дослідники протягом пів року спостерігали за співжиттям в одній клітці невеликих груп лабораторних мишей, які складалися із матері та її новонароджених дитинчат, а також незайманої самки або ж незайманої самки з дитинчатами без матері. Для цього вони побудували установку, яка дає змогу безперервно стежити за тваринами. Це клітка, оснащена камерою, що знімає життя гризунів зверху вдень (завдяки видимому світлу) та вночі (завдяки інфрачервоному світлу). До клітки також підведений мікрофон, який дає змогу підслухати ультразвукову вокалізацію тварин. Водночас вчені відстежували активність ділянок мозку, відповідальних за вироблення окситоцину, у незайманих самок. Зрештою, усі зібрані дані зіставили, щоб виявити, як різні аспекти поведінки пов'язані з мозковою активністю та виробленням окситоцину.

Що цікавого помітили за тваринами?

Присутність у клітці матері пов'язана з більш раннім проявом у незайманих самок поведінки догляду за чужими дитинчатами. Цьому посприяло, що матері стали регулярно відганяти самок до гнізда зі своїми дитинчатами, повертаючи їх, коли ті покидали його, подібно до своїх дітей. Іноді вони також самостійно приносили мишеня до незайманих самок. Зрештою вже за 24 години юні самки й самі стали демонструвати таку поведінку, повертаючи чужих дитинчат в гніздо навіть за відсутності поблизу матері. Дещо довше набували цієї навички незаймані самки, якщо перебували з мишенятами наодинці, але при цьому спостерігали за поводженням із дитинчатами матерів у сусідній клітці. І майже жодна із самок не навчилася повертати мишенят у гніздо за чотириденний період дослідження, якщо вона не могла бачити поведінки матерів через непрозору перегородку між клітками.

Вивчення активності мозку тварин показало, що коли незаймана самка бачила або чула стривожених мишенят поза гніздом та спостерігала за поверненням їх до гнізда матерями, це стимулювало вироблення окситоцину клітинами її паравентрикулярного ядра гіпоталамуса. Однак, коли вчені заблокували цей процес, то ефект був подібний до того, коли між клітками розташували непрозору перегородку.

Автори висновують, що самки мишей теж можуть переймати навички материнства від досвідчених матерів через соціальну взаємодію, в основі чого лежить вироблення окситоцину мозком. Можливо, подібний механізм властивий і людям. Науковці припускають, що таке навчання готує молодих самок доглядати за своїми майбутніми дітьми, підвищуючи їхні шанси на виживання. Надалі вчені планують дослідити, чи так само можуть вчити батьківству незайманих самців миші-батьки.