Мікроквазар змусив хмару газу “пульсувати”

Міжнародна команда астрономів зафіксувала “пульсації” газової хмари у сузір’ї Орла. Хмара випромінює гамма-промені у ритмі з чорною дірою, що розташована на відстані 100 світлових років від неї. Чорна діра є частиною мікроквазара — подвійної системи, до якої також входить масивна зірка. Відповідна стаття доступна у журналі Nature Astronomy.

Що таке мікроквазар?

Мікроквазари — це бінарні системами, що містять чорну діру та зірку-компаньона. Витягуючи матерію зі своїх супутників, мікроквазари запускають потужні вітри та струмені, що впливають на міжзоряне середовище навколо них. Викиди мікроквазара створюють стійке гамма-випромінювання.

Що знайшли астрономи?

Міжнародна команда вчених проаналізувала поведінку мікроквазара SS 443. Для цього вона використала дані телескопа Фермі, зібрані за більше 10 років роботи, а також дані обсерваторії Аресібо. Мікроквазар містить зірку, маса якої у 30 разів більша за сонячну. Чорна діра тягне з неї матерію, утворюючи акреційний диск та випускаючи потужні струмені речовини. Вони виробляють рентгенівське та гамма-випромінювання. Через те, що акреційний диск коливається зі сторони в сторону, промені закручуються по спіралі.

Мікроквазар коливається кожні 162 дні. Хмара газу, що розташована на відстані 100 світлових років від нього, випускає гамма-випромінювання з таким самим періодом. Дослідники роблять висновок, що така “пульсація” хмари пов’язана з активністю мікроквазара.