За допомогою австралійського телескопа ASKAP астрономи зафіксували зміни у світлі п’яти галактик та встановили, що вони виникають через присутність великого філаменту плазми перед ними. Він знаходиться у Чумацькому Шляху на відстані 13 світлових років, а його довжина становить 0,3 світлового року. Автори статті у журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society вважають, що філамент має бути частиною потоку холодного газу.
University of Sydney
Чому світло від джерел може змінюватися?
На світло від таких радіоджерел як активні ядра галактик чи пульсари може впливати іонізоване міжзоряне середовище Чумацького Шлях. У результаті воно переживає варіації у яскравості, що тривають від від хвилин до місяців. Так, активні ядра галактик можуть «мерехтіти» до кількох днів і демонструють при цьому амплітуду в коливаннях яскравості до 50%. Рух Землі призводить до зміни відстані між нею та «екраном», через який проходить світло від джерел, тож час їхнього мерехтіння змінюється протягом року. Екстремальні зміни яскравості джерел впродовж годин з великими амплітудами будуть вказувати на те, що структура, яка їх викликає, знаходиться поблизу, у межах десяти парсек від Сонячної системи. Фізична природа такого середовища лишається невідомою. Вважається, що для такого ефекту необхідні коливання тиску, які набагато вищі, ніж у типових міжзоряних середовищах. Такі структури можуть бути звичним явищем у нашій галактиці, проте настільки сильна змінність є рідкістю.
Що відшукали вчені?
За допомогою телескопа ASKAP астрономи шукали джерела, що демонструють змінність протягом годин. Вони виявили шість таких джерел серед близько 40 тисяч на ділянця розміром у 30 квадратних градусів. Для порівняння: диск повного Місяця має розмір однієї четвертої квадратного градуса. Два з досліджених джерел демонструють рідкісні екстремальні коливання (до 40%). П’ять з цих джерел знаходяться на одній лінії, що вказує на витягнутий філамент плазми.
Досліджувані змінні джерела. Стрілки вказують на два інших джерела, які дослідники використали, щоб встановити ширину філаменту. Yuanming Wang et al.
Астрономи вперше змогли встановити геометрію такого потоку та виміряти його довжину. Виявилося, що цей філамент завдовжки у 0,1 парсек (0,3 світлового року) знаходиться на відстані 13 світлових років від Сонячної системи. Проаналізувавши змінність, яку демонструють джерела, дослідники дійшли висновку, що плазма є дуже неоднорідною за структурою. Вони вважають, що цей філамент є мікроелементом у великому холодному нейтральному газовому потоці, який утворився у результаті гравітаційних взаємодій.