Астрономія
Палеонтологія
Астрономія
Палеонтологія

Масові вимирання наземних хребетних стаються кожні 27,5 мільйонів років

Дослідники проаналізували десять визнаних подій вимирання наземних хребетних тварин і виявили, що вони трапляються з періодичністю в 27,5 мільйонів років. Стаття про це доступна у журналі Historical Biology. Вчені також виявили, що вісім імпульсів одночасного вимирання морських та наземних тварин відбувалися під час формування великих трапових формацій, а три з цих епізодів корелюються з віком трьох найбільших ударних кратерів. Ці висновки дозволяють припустити, що глобальні катаклізми трапляються з базовою періодичністю в 27,5 мільйонів років.

Що аналізували дослідники?

Наземні хребетні тварини (земноводні, плазуни, птахи та ссавці) зазнали щонайменше десять окремих епізодів посилених вимирань за останні 300 мільйонів років. Вісім із цих епізодів співпали з відомими подіями вимирання морських тварин, для яких раніше вже встановили періодичність від 26,4 до 27,3 мільйонів років. Оцінки різноманітності в записах скам’янілостей планктону за останні 230 мільйонів років також вказують вимирання кожні 26 або 29 мільйонів років. Саме тому дослідники вирішили встановити потенційні цикли вимирання наземних хребетних за аналогічний проміжок часу. Для цього вони склали оновлений запис окремих епізодів вимирання таких тварин за останні 300 мільйонів років, з похибками в 1 мільйон років у більшості випадків.

Що показали результати?

Вісім з десяти таких епізодів співпали з вимираннями морських тварин, що вказує на спільну причину вимирань і таку саму періодичність у 26-27 мільйонів років. Вони відбувалися під час утворень великих магматичних провінцій. Крім того, три з цих епізодів (66, 145 та 215 мільйонів років тому) співпадають також із часом утворення трьох найбільших зафіксованих ударних кратерів (більше 100 кілометрів у діаметрі). Дослідники вбачають зв’язок між цими трьома явищами (вимирання, утворення магматичних провінцій та великі ударні кратери).

Приклад трапової формації. Wikimedia Commons

Приклад трапової формації. Wikimedia Commons

Утворення великих трапових формацій значно впливають на екологічні умови. Зокрема, вони можуть спричиняти короткі періоди інтенсивно холодного клімату з кислотними дощами, руйнуванням озонового шару та підвищеним ультрафіолетовим випромінюванням. До більш тривалих вулканічних ефектів відноситься значний парниковий ефект, окислення океану. З іншого боку, удари великих астероїдів можуть призвести до широко поширених темних та холодних умов, лісових пожеж, кислотних дощів, руйнування озонового шару та інших наслідків.

У чому причина такої періодичності?

Хоча цілком ймовірно, що періодичне утворення великих трапових формацій є результатом внутрішньої динаміки Землі, воно також може бути частково пов'язаним з астрофізичними факторами. Зокрема, інтервал приблизно у 30 мільйонів років може мати звёязок із проходженнями Сонячної системи через середню площину диску галактики. Зіткнення із темною матерією диску, імовірно, призводить до періодичного збурення комет, що і призводить до фатальних для живих організмів Землі наслідків.