Шведські та британські вчені продемонстрували, що люди із різних куточків світу та різних за розвитком суспільств мають схожі уподобання в запахах і культурна складова не має на це суттєвого впливу. Давши двом сотням учасників понюхати й оцінити десяток запахів, вчені дійшли висновку, що аромат ванілі однаково привабливий як для мешканців мегаполісів, так і людей із суспільств мисливців-збирачів. Дослідження опубліковане в журналі Current Biology.
Wikimedia Commons
Що зацікавило науковців у запахах?
У всіх людей нюхова система працює загалом однаково. Водночас немає сенсу сперечатися, що дві окремі людини можуть дати зовсім різну оцінку одним і тим же запахам. Отже, попри те, що запахи вловлюються однаково, їхнє сприйняття, особливо у тому, що стосується їхньої приємності, може сильно варіювати. Причини такої відмінності достеменно не вивчені, але різні дослідження вказували, що принаймні частково річ може бути в культурних особливостях. Наприклад, зумовлюватися екологічними умовами та навіть їжею, що використовується в окремих популяціях. Можна припустити, що в багатих на спеції народах люди вище оцінять пряні аромати, у тропічних регіонах — фруктові, а в Скандинавії та Ісландії, де поширені страви з ферментованого оселедця та тухлої акули, — очевидно, мають жити дуже толерантні до різких запахів люди. Між тим, уподобання в їжі та запахах, як відомо, різняться навіть в межах однієї сім'ї. А інші дослідження вказували, що приємність запаху можна передбачити за молекулярною структурою відповідної речовини.
Наскільки великий вплив має культурне середовище, особисті уподобання та молекулярна структура на сприйняття запахів, спробували з'ясувати вчені Каролінського інституту та Оксфордського університету з американськими, британськими та австралійськими колегами.
Чий нюх перевіряли на цей раз?
Для всебічного вивчення із урахуванням культурних особливостей до дослідження слід залучити представників різноманітних популяцій. У цій роботі вчені запросили взяти участь людей із дев'яти відмінних одне від одного географічно та культурно суспільств. Із них семеро представляли невеликі популяції людей Центральної та Південної Америки, а також Азії, що ведуть традиційний спосіб життя, як-от мисливців-збирачів чи тих, що ведуть натуральне землеробство. Інші два були урбанізованими суспільствами Мексики та Таїланду.
Усього у дослідах взяли участь 225 добровольців. Кожному із них давали понюхати схожі на кулькову ручку пристрої, які виділяють відповідний запах, та просили розмістити їх перед собою у порядку від найбільш приємних до найменш приємних. Власне, запахи обирали на основі результатів попереднього дослідження, у якому ньюйоркців, сильно різноманітних расово та етнічно, просили оцінити запахи 476 молекул із відомою структурою. 10 із них, які представляли середні значення приємності кожного балу за 10-бальною шкалою, використали у новій роботі.
Що винюхали дослідники?
Люди із різних суспільств оцінили представлені їм запахи досить подібно, що вказує на незначний вплив культури на оцінювання приємності аромату. Статистичний аналіз результатів показав, що лише 6 відсотків варіабельності можна пояснити культурними відмінностями. Між тим, 54 відсотки відмінностей приписали індивідуальним уподобанням, а 41 — молекулярним особливостям летких сполук.
Отже, виходить, що внесок культури у сприйняття запахів насправді мізерний. Для порівняння, інше дослідження показало, що привабливість людського обличчя визначається культурними особливостями орієнтовно на 50 відсотків. Натомість структура речовини значною мірою пояснює рівень привабливості запаху. Імовірно, через спільні механізми сприйняття запахів на рівні рецепторів.
Щодо того, що ж найбільше подобається людям, то найвищі оцінки отримав ванілін — запах ванілі. За ним послідував етил бутират, який має свіжий фруктовий запах, що нагадує апельсиновий сік. На третьому місці опинився ліналоол, якому властивий квітковий аромат. Найменш привабливою учасники частіше називали ізовалеріанову кислоту з її гострим запахом, що може нагадувати запах спітнілого тіла.
Оцінювання приємності запаху речовин. Шкала від синього до бордового відбиває приємність запаху за спаданням (від найбільш приємного до найменш приємного). Artin Arshamian et al. / Current Biology, 2022