Соціологія
Психологія
Соціологія
Психологія

Люди виявилися нездатними вчасно завершувати розмови

Американські психологи з'ясували, що розмови людей майже ніколи не закінчуються тоді, коли цього хочуть усі учасники бесіди. Здебільшого вони тривають довше, ніж цього хотілося б, йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.

Priscilla Du Preez / Unsplash

Priscilla Du Preez / Unsplash

Чому розмови важко завершити?

Спілкування є невіддільною частиною людського життя, але разом із тим ця діяльність складніша, ніж здається. Під час розмови люди повинні враховувати, що знає їхній співрозмовник, які слова краще описують її думки, пам'ятати, про що вже було сказано і тому подібне. Але чи не найважчим у розмові може бути вчасне її закінчення. Іноді цьому сприяє стороння подія, наприклад, завершення якогось заходу, телефонний дзвінок чи прибуття поїзда. Але за відсутності таких люди часто відчувають себе незручно, коли самі хочуть припинити бесіду. Може здаватися, що співрозмовник усе ще має, що сказати, і буде неввічливо прощатися з ним. Але як часто насправді так стається, що один з учасників спілкування вже має бажання його завершити, а інший — ні? Можливо, вони обоє вже давно очікують на підхожий момент, щоб розійтися? Дослідники з Університетів Гарварду, Пенсильванії та Вірджинії дослідили це питання.

Як це досліджували?

До участі в дослідженні вчені запросили в лабораторію 252 людей, яких згрупували попарно. Люди в парах були незнайомі одне з одним, але вчені просили їх поспілкуватися — скільки забажають у межах 1 до 45 хвилин. Щоб у піддослідних не було надмірної мотивації якнайскоріше закінчити із бесідою, їм сказали, що решту часу із 45 хвилин, не витрачену на розмову, вони виконуватимуть інші завдання.

Тему бесіди ніяк не обмежували, але всі розмови вчені записували. Після їх завершення учасники виходили з кімнати, де окремо проходили опитування щодо того, які у них враження залишилися після розмови.

Які результати дослідження?

Здебільшого люди в парах розмовляли про такі звичайні для чужинців та не надто цікаві речі, як місце народження, навчання чи професію. Попри це, зі 126 бесід лише 1,56 відсотка з них завершувалися тоді, коли насправді обоє зі співрозмовників цього хотіли. У 46,83 відсотка бесід обоє учасників хотіли завершити спілкування раніше, ніж зробили це. А близько десятої частини піддослідних завершили розмову, попри те, що обоє хотіли її продовжувати. У середньому люди хотіли спілкуватися на 50 відсотків довше або менше. Згідно з результатами опитування, учасники дуже неточно припускали, як довго їхній співрозмовник хотів вести бесіду.

Автори вважають, їхні результати підкреслюють, як мало ми знаємо про спілкування. Ці результати допоможуть краще зрозуміти феномен та сприяти проведенню нових досліджень. Водночас варто згадати, що дослідження проводилося у США, і розмови в інших країнах та культурах можуть відбуватися дещо інакше.