Біологія
Біологія

Люди різних суспільств однаково добре виявили хворих за виглядом

Людям властиве універсальне вміння розпізнавати хворих осіб на ранній стадії інфекції, не залежне від культурного досвіду. Такого висновку дійшли шведські вчені, коли просили представників різних суспільств визначити по фотографіях, чи зображені на них люди хворі або здорові. Результатами експерименту вони поділилися в журналі Proceedings of the Royal Society B.

Alena Shekhovtcova / Pexels

Alena Shekhovtcova / Pexels

Як людина може розпізнавати хворих?

Інфекційні захворювання є одними з головних рушіїв природного добору для більшості видів живих організмів. Тож чимало видів тварин пристосувалися помічати ознаки хвороби. Особливо це стосується тих, які живуть групами, а значить серед них швидко можуть поширюватися інфекції. Так, соціальні комахи можуть покидати своє гніздо разом із хворими особинами в ньому після спалаху паразитарної хвороби, пуголовки уникають плавати біля інфікованих кишковими паразитами родичами, а шимпанзе побоюються контактувати із членами групи, які демонструють рухові порушення внаслідок враження поліомієлітом. Позаяк людина є найбільш соціальною істотою, то еволюційно здається вигідним розвиток у нас уміння завчасно розпізнавати ознаки інфікування в інших людей. Деякі попередні дослідження вказували, що люди можуть виявляти хворих за запахом тіла, рухами або виразом обличчя. Але ці дослідження проводилися на представниках однієї соціальної групи, західного суспільства, що не дає змогу судити про універсальність навички. Це обмеження обійшли у своїй останній роботі вчені Каролінського інституту Швеції.

Яку роботу провели вчені?

Вони вирішили з'ясувати, наскільки ми пристосовані виявляти за виразом обличчя інфікованих людей на стадії хвороби, коли симптоми ще не проявилися. Однак цього разу до тестування долучили представників різних культур. Одні учасники були із трьох західних суспільств, які складають лише 11 відсотків від глобальної популяції: з розвинених індустріальних Стокгольму, Убону та Мехіко. Інші добровольці представляли три громади мисливців-збиральників: з Таїланду, Малайзії та північно-західної Мексики.

Усім цим учасникам показували фотографії тринадцятьох людей, уродженців Швеції. Зображення добровольців здійснювали через дві години після введення їм ін'єкції із сольовим розчином або ліпополісахаридами кишкової палички (Escherichia coli). Ці сполуки бактерії активують імунну систему та викликають системне запалення із симптомами інфекції, як-от головний біль, слабкість, ломота в тілі тощо. Оскільки пік проявів «хвороби» спостерігався тільки на четверту годину після ін'єкції, а фотографії були зроблені через дві години після неї, то вони зображували людей на ранній стадії інфекції. Завданням опитуваних було визначити, чи зображені на фотографіях люди здорові або ж хворі.

Як впоралися учасники?

Науковці очікували, що найкраще впораються шведи, які оцінювали стан здоров'я сфотографованих інших шведів. Однак насправді здатність розрізняти хворих від здорових виявилася незалежною від національності, майже всі учасники змогли правильно визначити людей на ранній стадії інфекції. При цьому всі вони вказували на подібні ознаки хвороби, на які орієнтувалися, як-от пониклі повіки чи блідість.

Науковці підсумовують, що люди з різних кутків світу, чи то розвинених індустріалізованих міст, чи то невеликих угруповань з традиційним способом життя, мають спільну здатність виявляти ознаки хвороби на ранніх стадіях у представників різних культур. Подальші дослідження допоможуть з'ясувати, чи пов'язане це вміння із певною поведінкою уникання, як в інших тварин, а також чи є фенотипічні відмінності між проявами імунної реакції на інфікування між представниками різних народів.