Археологія
Археологія

Лідерів Уарі запідозрили у розширенні впливу через напої з галюциногеном

Науковці запідозрили правителів культури Уарі у використанні алкогольних напоїв із додаванням галюциногенів для розширення та укріплення своєї влади. Ймовірно, пригощаючи представників місцевих еліт недоступним для них і незвичайним психоактивним напоєм Уарі завойовували собі прихильність, що сприяло зміцненню їхнього політичного положення. Частково на це вказує знаходження решток рослини із психотропною дією поруч із рештками рослин, що використовувалися для виготовлення алкогольних напоїв. Роздуми вчених детально обґрунтовані в статті журналу Antiquity.

Зображення дерева та стручків вілка, що виростають із голови божества, на одній із посудин Уарі. J. Ochatoma Paravicino / Matthew Biwer et al. / Antiquity, 2021

Зображення дерева та стручків вілка, що виростають із голови божества, на одній із посудин Уарі. J. Ochatoma Paravicino / Matthew Biwer et al. / Antiquity, 2021

Що це за культура?

Культурою Уарі називають народ Анд, що передував інкам та населяв територію сучасного Перу десь між 500 та 1 100 роками нашої ери. Хоча імперія Уарі проіснувала відносно недовго, за цей час вона встигла досягти значного розвитку й поширитися майже на всі перуанські Анди, контролюючи віддалені й малонаселені самими Уарі території. Як показують численні археологічні знахідки, Уарі активно розвивали землеробство та архітектуру. Але підтримувати важливі економічні зв'язки та формувати нові допомагало не лише це. Недавні дослідження показали, що розширення імперії було тісно пов'язане із місцевими пивоварнями промислових масштабів, де виготовлялися й зберігалися сотні літрів алкогольного напою з кукурудзи та перуанського перцю. Ймовірно, він використовувався Уарі для влаштування ритуальних бенкетів для провінційного населення, щоб добитися його прихильності та відданості. А вчені з Коледжу Дікінсона, Рочестерського університету та Королівського музею Онтаріо у новій роботі зазначають, що не лише алкоголь міг використовуватися для укріплення політичного впливу, а й рослинні галюциногени в ньому.

Звідки ідея про використання Уарі наркотиків?

Група науковців проводила розкопки в поселенні Уарі Кількапампа, що на півдні Перу. Воно було засноване у середині ІХ століття, але вже за кілька десятиліть було покинуте. Через вкрай посушливі умови, ґрунт на місці дослідження добре зберігає органічні рештки, зокрема залишки рослин, які походять ще з часів панування на території Уарі.

У зразках ґрунту на місті колишніх будинків археологи знайшли велику кількість добре збережених рослинних решток, як-от деревину та інші частини рослин, особливо тих, що використовувалися при виготовленні алкогольних напоїв та пов'язані з ритуальними пригощаннями: шинусу м'якого (Schinus molle), відомого як перуанський перець, та кукурудзи (Zea mays). Та окрім цього зі зразків вилучили 16 насінин рослини вілка (Anadenanthera colubrina), яка відома галюциногенними властивостями через вміст алкалоїдів, у тому числі психоделіка ДМТ. Протягом тисячоліть рослина використовувалася у ритуальних цілях народами Анд, але що цікаво, вона зростає на іншому, східному схилі гір від Кількапампи. Із цього та із відносної рідкості насінин (для порівняння, в одній із ям насінин перуанського перцю було понад мільйон) вчені роблять висновок, що вілку імпортували навмисне.

Чому галюциноген запідозрили у використанні в розширенні влади?

Згадана рослина з галюциногенними властивостями переважно використовувалася для куріння або вдихання. Це спричиняло сильний психотропний ефект, якого досягали для спілкування з духами та богами. Але є дані, що чай з неї могли додавати в алкогольні напої, наприклад, чічу (схожий на пиво ферментований напій із кукурудзи або перуанського перцю). До того ж на деяких посудинах, які пов'язують із культурою Уарі, зображалися стручки рослини. Зважаючи на підтверджену поширеність та важливу роль алкогольних напоїв у соціальному житті Уарі, а також відсутність достовірних свідчень куріння у них, цілком можливо, що галюциноген додавали до пива.

Науковці розмірковують, що додавання насінин вілки до пива з перуанського перцю могло змінити досвід від вживання психоактивної речовини. Ймовірно, ефект від неї був дещо слабший і триваліший, але на відміну від самостійного вживання, викликав не індивідуальні, а колективні переживання. Спільний психотропний досвід міг сприяти об'єднанню людей, які зазвичай не мали доступу до насінин вілка та розуміння аспектів приготування напою, що ставило лідерів Уарі — господарів бенкету, які пригощали гостей незвичайним напоєм — у привілейоване положення.