Лентивірусна генна терапія проти імунодефіциту показала високу дієвість

Група дослідників зі США та Великобританії продемонструвала ефективність лентивірусної генної терапії проти важкого комбінованого імунодефіциту — дефіциту аденозиндезамінази — у попередніх дослідах за участю хворих дітей. Понад 95 відсотків дітей протягом двох років після терапії змогли відмовитися від стандартного лікування та позбутися проявів імунодефіциту. Результати оприлюднені в журналі New England Journal of Medicine.

NCI / Unsplash

NCI / Unsplash

Що це за хвороба?

Дефіцит аденозиндезамінази (ADA) — це хвороба з групи важких комбінованих імунодефіцитів, яка проявляється нефункціональною імунною системою пацієнта. Недуга є вродженою, її виявляють у 1 із 200 000-1 000 000 немовлят, і без лікування більшість хворих помирає в перші два роки життя. Її причина — мутація в гені ADA, через яку в організмі порушується вироблення ферменту аденозиндезамінази. Останній відіграє важливу роль у розвитку та функціонуванні імунної системи, тож пацієнти з нестачею речовини позбавлені захисту від вірусів, бактерій та інших патогенів. Для хворих на дефіцит аденозиндезамінази смертельними можуть стати навіть інфекції, викликані мікроорганізмами, що для здорових людей є непатогенними.

Першочерговим рекомендованим лікуванням такого імунодефіциту є трансплантація кісткового мозку, але такий варіант доступний менш ніж половині пацієнтів. Інший варіант полягає у щотижневих ін'єкціях фермент-замісної терапії, яка дуже дорога та не запобігає хронічним ускладненням. Потенційним кращим лікуванням імунодефіциту може бути генна терапія, націлена на виправлення дефектного гена. Першу таку терапію від компанії Orchard схвалили у Європі 2017 року, але минулого року з'явилися побоювання щодо можливої причетності лікування до виникнення лейкемії. Невдовзі ж може з'явитися другий варіант генної терапії дефіциту аденозиндезамінази, розробленої науковцями з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі та Дитячої лікарні Грейт Ормонд Стріт. Вони вже отримали перші позитивні результати.

Який підхід до лікування обрали науковці?

Попередні дослідження фокусувалися на використанні як доставників правильного варіанту гена ADA ретровіруси. Однак вони можуть проникати в ядро клітини та доставляти ген лише тоді, коли клітини діляться. Це зменшує кількість клітин, яким зрештою виправлять дефект, а разом із тим і ефективність лікування. У новій роботі вчені використали замість ретровірусів лентивіруси, які можуть проникати в ядро клітин, що не діляться. Такий підхід вони випробували на 50 пацієнтах із дефіцитом аденозиндезамінази, віком від чотирьох місяців до шістандцяти років. Спочатку з їхньої крові або кісткового мозку добули стовбурові клітини, які в лабораторії обробили лентивірусами, що допомогли замінити в них дефектний ген на правильний. Відтак змінені стовбурові клітини ввели назад у кров пацієнтів, які попередньо пройшли курс хімієтерапії для зменшення кількості мутантних клітин.

Що стало з дітьми після лікування?

У більш ніж 95 відсотків пацієнтів — 48 із 50 учасників дослідження — протягом двох років спостереження після генної терапії імунна система працювала належним чином і в них відпала необхідність у додатковому лікуванні. Важливо, що у лікованих дітей не виникло важких побічних ефектів. А ті легкі та помірні, що були, автори схильні списувати на підготовчі процедури, які передували генній терапії, або на перебудування імунної системи. Для двох пацієнтів лікування виявилося неефективним, проте вони змогли повернутися до стандартної терапії: один із них пройшов трансплантацію кісткового мозку, а інший перейшов на ферментну замісну терапію.

Поки що лентивірусна генна терапія імунодефіциту не схвалена до використання на людях в клінічній практиці. Перш ніж це стане можливим, дослідники ще прагнуть провести додаткові експерименти.