Біологія
Біологія

Лейшманії зробили запах інфікованих собак привабливішим для москітів

Британські дослідники припустили, що збудники вісцерального лейшманіозу змінюють запах інфікованих собак таким чином, що він стає привабливішим для переносників хвороби — самок москітів. Так вони можуть частіше кусати заражених тварин та сприяти більшій передачі паразитів, зокрема до людей, пишуть вчені у журналі Plos Pathogens.

Johann / Pexels

Johann / Pexels

Що це за паразити?

Leishmania infantum — це мікроскопічний паразит із групи найпростіших, що найбільше поширений у Південній Америці, зокрема Бразилії. У людей він викликає хворобу з назвою вісцеральний лейшманіоз. Патоген вражає переважно клітини імунної системи та спричиняє збільшення та пошкодження внутрішніх органів, особливо, печінки й селезінки, жар і суттєву втрату ваги. Хвороба може розвиватися досить довго, кілька років, але без лікування вона закінчується смертю у понад 90 відсотках випадків. Головним резервуаром та джерелом вісцерального лейшманіозу є інфіковані собаки, від яких збудники передаються людині через укуси самок москітів Lutzomyia longipalpis. Але поки що наявно багато прогалин у розумінні того, як саме відбувається процес передачі. Приміром, інфіковані малярією люди привабливіші для малярійних комарів, ніж здорові, що підвищує шанси малярійного плазмодія потрапити до остаточного хазяїна, комара. Вчені з Університету Ланкастера припустили, що подібна маніпуляція паразита хазяїном може відбуватися і в лейшманій, тож перевірили це в дослідах.

Чим займалися науковці?

Дослідники зібрали для аналізу зразки шкіри та крові собак з попереднього дозволу їхніх власників у місті Говернадор-Валадарес, що є ендемічним для вісцерального лейшманіозу в Бразилії. Лабораторні тестування показали, що частина з обстежених собак інфіковані Leishmania infantum.

Наступним кроком вчені виділили леткі хімічні речовини з волосин 15 заражених та 15 неінфікованих собак. Отримані екстракти вони презентували самкам та самцям москітів Lutzomyia longipalpis, щоб виявити, чи впливатиме це на реакцію комах. Для цього зразки із запахами різних собак вчені розміщували на кінцях Y-подібної трубки та спостерігали, до котрого з них підлітатиме москіт.

Що показали досліди?

У процесі з'ясувалося, що самці L. longipalpis, які не харчуються кров'ю, однаково часто летіли як до зразків запаху інфікованих, так і неінфікованих собак. Однак із самками ситуація була інакшою. 65,7 відсотка москітів жіночої статі більше приваблював запах собак, які є носіями L. infantum.

Автори вважають свої результати свідченням того, що лейшманії можуть модифікувати запах своїх собак-хазяїв на свою користь. Якщо інфіковані тварини більше приваблюють москітів, то їх частіше кусатимуть, відповідно більше комах міститимуть паразита та передаватимуть його далі. Але поки що незрозуміло, яка конкретно речовина може відігравати головну роль та які рецептори комахи вона активує. Подальші дослідження допоможуть краще зрозуміти механізми передачі паразита та способи боротьби з його поширенням.

Загалом, серед паразитів нерідкісним явищем є маніпуляція своїми хазяїнами, навіть їхньою поведінкою. Читайте про те, хто із них розвинув таку здатність, у нашому матеріалі «Сам не свій».