Технології

«Лего Стоунхенджа» показало складну акустику монумента

Дослідники побудували невелику модель Стоунхенджа для перевірки акустичних властивостей давньої пам'ятки. Вони виявили, що розташування каменів, швидше за все, посилювало б мову та музику всередині кола. Стаття про це надрукована у журналі Journal of Archaeological Science.

Як дослідники створили свою модель?

Дослідники назвали свою модель «Лего Стоунхенджа», у ній вони відобразили стан споруди у той час, коли вона ще використовувалася. Модель спирається на лазерне сканування пам’ятки та археологічні дані. Її розмір становить одну дванадцяту частину справжнього Стоунхенджа. Щоб її створити, вчені надрукували на 3D-принтері 27 каменів різної форми та розмірів. Потім вони помістили модель в акустичну камеру та встановили колонки і мікрофони всередині та навколо моделі. Через динаміки вчені відтворювали звуки, схожі на цвірінчання, із високими та низькими частотами. Мікрофони фіксували та записували відбиття цих звуків від каменів.

Що вдалося з’ясувати?

Дослідники виявили, що фізичні властивості каменів, такі як їхній склад та форма, сприяли відбиттю звуків всередині споруди. Зокрема, всередині пам’ятки виникала реверберація. Цей процес відрізняється від луни, коли звук відбивається від перешкоди та повертається до джерела. Реверберація частіше за все відбувається у приміщенні, коли звукові хвилі багато разів відбиваються від перешкод і поступово затухають. Вчені виявили, що час реверберації всередині моделі тривав близько 0,6 секунди для середньочастотних звуків. Для порівняння, у типовій кімнаті реверберація триває приблизно 0,4 секунди. Великий концертний зал зазвичай має час реверберації близько двох секунд, тоді як у соборі Нотр-Дам вона дуже довга і становить приблизно вісім секунд. Таким чином, реверберація всередині Стоунхенджа посилювала людську мову або звуки музичних інструментів, таких як барабани. Але ці звуки не проеціювались за межі кола на навколишню територію, і відлуння було відсутнім, оскільки йому перешкоджали внутрішні групи каменів.

Дослідники також зазначають, акустичні властивості Стоунхенджа могли бути його додатковою особливістю, але не причиною створення.