Спеціалісти NASA завершили випробування наступника «Габбла» — космічного телескопа імені Джеймса Вебба, та готують його до транспортування на місце запуску у Куру через Панамський канал. Телескоп має найдовші строки будівництва — на орбіту його планували відправити ще 2007 року. Однак, як повідомляє NASA, обсерваторія нарешті готова до переїзду на космодром, звідки у листопаді цього року на 5-10 років відправиться на другу точку Лагранжа системи Земля-Сонце.
NASA
Коли чекати на запуск?
Команди інженерів завершили тривалий (довжиною в 14 років!) комплексний режим тестування і нарешті повідомили про те, що починають підготовку телескопа до відвантаження на космодром Куру. Звідти орієнтовно у листопаді на ракеті Європейської космічної агенції він відправиться на орбіту поблизу точки Лагранжа L2 системи Земля-Сонце на відстані 1,5 мільйони кілометрів від Землі. Перш ніж злетіти, конструкції доведеться пережити подорож Панамським каналом до Південної Америки, пережити новий етап випробувань після подорожі, а також пройти перевірку на сумісність із ракетою Аріан 5.
Складений у ракеті «Вебб» проведе близько 26 хвилин, після чого космічний корабель відокремиться від ракети і розгорне сонячну батарею. Далі почнеться шестимісячний період введення у експлуатацію: за допомогою наземного керування телескопу розгорнуть його розміром з тенісний корт сонцезахисний щит, почекають, поки він охолодить робочі інструменти телескопа як-то камери і спектрографи, та розкриють його головне дзеркало, поки запуск двигуна виведе обсерваторію на задану орбіту. Як тільки обсерваторія охолоне до своєї робочої температури, знадобиться ще кілька місяців налаштувань і калібрування її наукових інструментів.
Що шукатиме телескоп?
«Джеймс Вебб» сконцентрується на інфрачервоній частині спектра, де видно більш давні та холодні об'єкти. Не зважаючи на те, що телескоп буде працювати по вже існуючим програмам, астрономи чекають від «Вебба» даних про маси, діаметри і атмосфери навіть найменших і земпеподібних екзопланет. Завдяки науковим приладам і різним режимам спостережень, астрономи зможуть знайти сліди величезного числа речовин, в тому числі води, метану і вуглекислого газу. Також об'єктами телескопа є давні галактики, зоряні скупчення, протопланетні диски, зоряні колиски і молоді гарячі екзопланети-юпітери.
Чому телескопу знадобилося 14 років на готовність?
Задум побудувати «Космічний телескоп нового покоління», а це до речі перший варіант назви обсерваторії, з'явився ще 25 років тому, коли астрономи на тлі відкриття екзопланети обговорювали подальші перспективи космічних досліджень. Телескоп мав стати послідовником «Габбла», але досліджувати космос у нижчому частотному діапазоні, від довгохвильового видимого світла до середнього інфрачервоного, що дасть змогу бачити об'єкти з великим червоним зміщенням, які «Габблу» не під силу. Тож вже 1996 року вчені створили проєкт телескопа із 18 гексагональних дзеркальних елементів, які разом майже втричі більші за діаметр головного дзеркала «Габбла». 2007 року захищена сонцезахисним екраном конструкція мала відправитися на орбіту.
NASA/Chris Gunn
Втім, будівництво цієї масштабної конструкції затягнулося до 2016 року, а сам проєкт ще і пережив редизайн. Тобто лише через двадцять років вдалося провести перші випробування елементів телескопа і намітити запуск на 2018 рік. Втім, у березні його відклали — головний захист телескопа, його величезний «щит», розірвався під час тестів. Відклали до липня того ж року і знову прогадали з датою — Незалежна контрольна комісія Вебба (Webb Independent Review Board) порекомендувала перенести запуск принаймні до 2021 року. І лише через рік NASA повідомляє, що їм вдалося успішно поєднати основне дзеркало космічного телескопа з сонцезахисним екраном і таким чином завершити збірку. Тоді запуск в космос намітили на 30 березня 2021 року. Але вже у березні 2020 роботу над розробкою довелося призупинити через пандемію, тому про запуск порекомендували забути до осені 2021. І от нарешті всю конструкцію вартістю вже понад десять мільярдів доларів готують до транспортування.