Французькі дослідники виявили зв'язок між короткою тривалістю нічного сну у середньому віці та вищою ймовірністю виникнення деменції в літньому віці. Результати отримані шляхом спостереження за понад 10 тисячами британців протягом більш ніж 25 років. Дослідження оприлюднене в журналі Nature Communications.
GIPHY
Як сон пов'язаний із деменцією?
Сон — важлива складова здоров'я, але разом із тим і важливий його індикатор. Зміни у типовому режимі сну, не спричинені зовнішніми обставинами, вже тривалий час пов'язують із деменцією, особливо, хворобою Альцгеймера. Важкість засинання, нічні прокидання, або навпаки, надмірна сонливість можуть проявлятися задовго до помітних погіршень когнітивної функції. Вчені припускають, що ці зміни сну пов'язані з порушеннями регуляції добових ритмів внаслідок початкових патологій у стовбурі головного мозку та гіпоталамусі. Але ці спостереження отримані під час досліджень, що вивчали зв'язок тривалості сну та ризик розвитку деменції в десятирічний період. Це означає, що більшість піддослідних вже були літніми людьми, тоді як мозок зазнає патологічних змін навіть за 20 та більше років до перших проявів хвороби. Але вчені з Паризького університету провели своє дослідження, щоб з'ясувати, чи так само сон у молодшому віці пов'язаний із ризиками виникнення деменції в літньому.
Як вони це досліджували?
Автори проаналізували дані з дослідження Whitehall II. Воно проводиться із вісімдесятих років минулого століття з метою виявлення соціальних детермінант здоров'я серед британських державних службовців. Учасниками дослідження стали 10 308 чоловіків та жінок віком від 35 до 55 років, за здоров'ям яких все ще продовжують слідкувати науковці.
Таким чином, вивчаючи такі особливості як тривалість та якість сну, а також соціальні фактори протягом трьох десятиліть, вчені отримали змогу визначити, чи пов'язані вони з розвитком деменції у цих людей. А вона розвинулася у 521 учасника за 24,6 років спостереження.
Що показали результати?
Тривалий короткий сон у віці 50, 60 та 70 років пов'язали із 30-відсотковим збільшенням ризику деменції в старшому віці, у середньому в 77 років. При цьому ані соціально-демографічні, поведінкові чи серцево-судинні фактори, ані фактори ментального здоров'я не мали на цей зв'язок суттєвого впливу.
Найбільше людей, що захворіли на деменцію, було в групі, що повідомляли про менш ніж шість годин нічного сну. Натомість серед учасників, які спали сім годин, що вчені визначили як «нормальна тривалість сну», виявили найменшу кількість людей з деменцією. Так само науковці не знайшли переконливих даних щодо того, що люди з довгим сном, понад вісім-дев'ять годин мають вищі ризики розвитку деменції.
Це дослідження підтверджує пов'язаність сну з ризиком деменції задовго до, власне, її розвитку. Проте воно відображає лише окрему групу популяції, оскільки проведене на жителях Великобританії, тому результати можуть відрізнятися від показників жителів інших країн. До того ж воно не дає змогу визначити причинно-наслідковий зв'язок. Можливо, що порушення сну є ранньою ознакою деменції, що почала розвиватися, але так само може бути, що це недостатній сон шкодить мозкові та призводить до нейродегенеративного захворювання. Хай там як, але дослідники наголошують на необхідності заохочення людей до підтримання гігієни сну, особливо тих, що перебувають в групі ризику деменції.