Які новини про вакцини?
Антитіла до коронавірусу після щеплення сформувалися у більшості людей з ослабленою імунною системою
Вакцини Pfizer та AstraZeneca призводять до вироблення антитіл до коронавірусу у більшості людей навіть з ослабленою імунною системою. До такого висновку дійшли британські науковці, коли проаналізували імунну відповідь на вакцинацію у людей із хронічними захворюваннями, що негативно впливають на імунну систему. Їхні результати опубліковані у вигляді препринту на сайті The Lancet.
Вакцинація проти інфікування SARS-COV-2 наявними вакцинами показала високу ефективність у здорових добровольців. Однак менше відомо про те, як вони працюють у людей, у яких імунна система вражена, через що може недостатньо реагувати на вакцину та не формувати захист проти вірусу. До таких вразливих груп належать, зокрема, люди із ревматоїдним артритом, запальною хворобою кишківника, гепатитом, нирковою недостатністю, раком та після трансплантації органів. Дослідники на чолі із вченими Університету Глазго вирішили перевірити, як реагує організм таких пацієнтів на щеплення проти коронавірусу.
У дослідженні, у якому взяли участь 600 учасників з хронічними захворюваннями, вчені зосередилися на визначенні антитіл, що утворилися у пацієнтів після вакцин Pfizer або AstraZeneca. Результати показали, що у крові 89 відсотків пацієнтів через чотири тижні після щеплення сформувалися антитіла до коронавірусу. І лише в 11 відсотків через такий самий час їх не виявили. Найбільше таких пацієнтів було в групі з АНЦА-асоційованим васкулітом (72,4 відсотка), захворюванням нирок, що вимагає діалізу (16,7 відсотка) та захворюванням печінки (16,7 відсотка).
Між тим, Управління з продовольства та медикаментів США (FDA) дало дозвіл на використання бустерної (додаткової) дози вакцини проти коронавірусу пацієнтам з ослабленою імунною системою. Особливо це стосується тих, що перенесли трансплантацію органу, або мають захворювання, що спричиняє подібне враження імунної системи.
Щеплення проти коронавірусу мРНК-вакцинами не підвищило ризик викиднів
Науковці не виявили негативного впливу мРНК-вакцин на виношування плода при щепленні ними вагітних. Такий результат отримали вчені Центру з контролю та профілактики США (CDC), коли проаналізували дані щодо більш ніж двох тисяч жінок, які пройшли вакцинацію. Результати оприлюднили у вигляді препринту на сайті Research Square.
Вагітні жінки перебувають у групі ризику захворіти на важкий COVID-19, який, зі свого боку, підвищує ризик передчасних пологів, ускладнень для матері й розвитку плода. Але якщо щодо ризиків коронавірусної інфекції лікарі та наукова спільнота дійшли згоди, то щодо доцільності щеплення вагітних проти COVID-19 — наразі ні. Чимало людей занепокоєні тим, чи не може вакцинація спричинити викидень чи вади розвитку плода, особливо на ранніх термінах, коли у нього відбувається формування головних органів та систем. Щоб пролити більше світла на це питання, вчені з CDC проаналізували частоту викиднів серед 2 456 жінок, які отримали хоча б одну дозу мРНК-вакцини Pfizer або Moderna до зачаття (в аналіз включили жінок, які отримали вакцину максимум за півтора місяця до зачаття) або на ранніх термінах вагітності (до 20 тижнів).
Серед цих жінок викидень стався у 165 із них, тобто ризик невиношування у цій групі склав 14,1 відсотка, але після внесення поправок на вік показник зменшився до 12,8 відсотка. Викидні відбулися між шостим та чотирнадцятим тижнями вагітності. У цей період ризик викидня для загальної популяції коливається між 8 та 15 відсотками. Тож, зважаючи на те, що у вакцинованих жінок ризик викидня виявися не вищим, ніж у решти, то науковці зробили висновок, що щеплення РНК-вакцинами проти SARS-COV-2 на ранніх термінах вагітності не загрожує виношуванню плода.
Раніше невелике дослідження також показало, що вакциновані під час вагітності жінки можуть передавати антитіла до коронавірусу своїм дітям.
Вакцина Moderna забезпечила ефективний і безпечний захист підлітків проти COVID-19
Результати третьої фази випробування вакцини виробника Moderna на дітях віком 12-17 років показали, що препарат забезпечує ефективний та безпечний захист проти коронавірусної інфекції, подібний до такого в дорослих людей. Такі результати опубліковані в статті The New England Journal of Medicine.
Зазвичай діти переносять COVID-19 легше, ніж дорослі. Зокрема, як показало одне зі свіжих досліджень, у них рідше розвивається тривалий ковід (лише близько 1,8 відсотка дітей мають симптоми інфекції понад 56 днів проти 4,5 відсотків дорослих). Однак у деяких із них, особливо в підлітків, хвороба може проходити важко та з небезпечними ускладненнями, через що існує потреба в ефективних вакцинах проти коронавірусу і для дітей. Вакцина від американського виробника Moderna показала високу ефективність на рівні близько 90 відсотків в реальних умовах щеплення та 95 відсотків у клінічних дослідженнях для дорослих. Зараз компанія оприлюднила попередні результати тестування своєї вакцини на підлітках віком від 12 до 17 років.
Із 3 732 учасників 2 489 отримали в процесі випробування мРНК-вакцину, а ще 1 243 — плацебо. Через два тижні після щеплення другою дозою на коронавірусну інфекцію захворіло четверо учасників із групи плацебо та жодного випадку хвороби не виявили в групі вакцини. Серед учасників, що отримали вакцину, найчастіше побічні ефекти полягали в болючості місця ін'єкції, головному болі та втомі, що проявлялися і в групі плацебо, хоча й рідше. При цьому кількість антитіл, що утворилася у дітей після щеплення, виявилася подібною до тієї, яка властива молодим дорослим людям.
Що дізналися нового про ковід?
Плазма крові не запобігла прогресуванню COVID-19 у пацієнтів із груп ризику
Використання плазми крові людей, що одужали від COVID-19, не допомогло спинити зменшити ризик розвитку ускладнень у хворих на ковід пацієнтів з груп ризику. Про таке написали науковці Національного інституту здоров'я США у The New England Journal of Medicine.
Літні люди, а також ті, що мають супутні захворювання, мають вищий ризик виникнення небезпечних та часом смертельних ускладнень COVID-19. Тож поруч із вакцинами, які зменшують цей ризик, існує потреба в ефективних методах лікування із таким же ефектом. Потенційним рішенням розглядають пасивну імунізацію пацієнтів із груп ризику на ранніх стадіях коронавірусної хвороби плазмою, багатою на антитіла проти коронавірусу, отриману від людей, які нещодавно перенесли інфекцію. Тож американські вчені вирішили перевірити її ефективність.
Дослідження провели на 511 пацієнтах з COVID-19, які були старші за 50 років або мали щонайменше один фактор ризику складного протікання ковіду. 257 із них отримали внутрішньовенну інфузію плазмою крові, а 254 — фізрозчин. Зрештою прогресування хвороби відмітили у 77 людей із групи плазми (30 відсотків) та у 81 пацієнта із групи плацебо (31,9 відсотка). Середні показники складності та тривалості інфекції виявилися теж подібними в обох групах учасників. Тож науковці роблять висновок, що плазма людей, які одужали від ковіду, не допомагає зменшити ризик ускладнень COVID-19 у людей із груп ризику.
Розріджувач крові допоміг одужати пацієнтам із середньою важкістю ковіду
Застосування гепарину допомагає підвищити шанси на виживання та зменшити ризик потреби у підтриманні органів, зокрема, вентиляції легень, у середньоважких пацієнтів із COVID-19. Про це йдеться у статті австралійських вчених у The New England Journal of Medicine.
У частини госпіталізованих пацієнтів коронавірусна інфекція спочатку проявляється легким або помірним протіканням, а потім різко ускладнюється та призводить до необхідності підтримання серцево-судинної або дихальної системи, а часом закінчується смертю. Часто такі хворі потрапляють у лікарню з мікротромбозами, тому лікарі призначають їм антикоагулянти — ліки, які перешкоджають згортанню крові. Тож автори роботи вирішили перевірити, який ефект чинить на пацієнтів застосування одного з найчастіше застосовуваних антикоагулянтів — гепарину.
Препарат перевіряли на 2 219 госпіталізованих пацієнтах із середньою важкістю хвороби, тобто таких, що не потребували підтримання органів на момент початку дослідження. У результаті, використання гепарину пов'язали зі збільшенням виживаності хворих та зменшенням необхідності підтримання серцево-судинних органів або органів дихання.
Найбільш заразними хворі на ковід виявилися у перший день прояву симптомів
Група вчених Із США та Китаю показала, що для інфікованих SARS-COV-2 найбільша ймовірність заразити вірусом інших припадає на перший день прояву симптомів хвороби. Про своє спостереження вони написали в JAMA Internal Medicine.
Всупереч тому, що на ковід захворіло вже понад двісті мільйонів людей у всьому світі, вчені все ще не знають усіх аспектів передачі коронавірусу. З одного з попередніх досліджень відомо, що найбільш заразною хвора на COVID-19 людина є в перші дні після появи симптомів. Але зважаючи на невелику кількість учасників цього дослідження, американські та китайські вчені на чолі з науковцями Університету Джорджії провели власне дослідження.
Вчені проводили періодичні обстеження 8 852 людей на предмет виявлення коронавірусної інфекції після їхнього близького контакту із хворими на COVID-19 через різний проміжок часу після прояву в тих хвороби. З'ясувалося, що найбільша кількість учасників заразилася ковідом, якщо контактувала з хворим у перший день прояву в нього коронавірусної інфекції. При цьому, що важчою була інфекція у хворого, то меншою була ймовірність що заражена від нього людина перенесе хворобу безсимптомно. Ймовірно, на прояв коронавірусної інфекції має вплив кількість вірусних частинок, що їм піддається людина під час контакту з хворим.