Вакциновані під час вагітності жінки передали антитіла своїм дітям
Щеплення проти COVID-19 під час вагітності вакцинами Pfizer та Moderna назвали не тільки безпечним, а й таким, що може передати антитіла до нового коронавірусу дітям. Про таке написали науковці з Гарвардського університету, Массачусетського технологічного інституту та Жіночої лікарні Брігема у дослідженні, яке наразі опубліковано у вигляді препринту в журналі American Journal of Obstetrics and Gynecology.
У невеликому дослідженні вчені проаналізували стан 131 жінки, яка отримала обидві дози вакциною Pfizer або Moderna у період з грудня по березень. 84 з цих жінок були на той час вагітними, а ще 31 вигодовувала немовля грудьми. Аналіз показав, що щеплення викликало таку ж сильну імунну відповідь у цих людей, як і в 16 жінок репродуктивного віку, що в період вакцинації не були вагітними або лактуючими. Це означає, що вищеназвані вакцини забезпечують достатній захист для цієї категорії пацієнтів.
Крім цього, науковці провели вивчення пуповинної крові та плаценти після народження дітей вакцинованими та жінками, що раніше хворіли на COVID-19. Вони кажуть, що після вакцинації жінок у цих зразках вони виявили істотно більшу кількість антитіл до COVID-19, ніж у зразках від породіль, що перенесли коронавірусну інфекцію. Так само, в усіх зразках грудного молока теж були присутні антитіла до SARS-CoV-2. Отже, вакцинація проти COVID-19 може надавати ефективніший захист від інфекції дітям, ніж набуття їхніми матерями імунітету після зараження, але для остаточних висновків необхідно провести більше досліджень.
Ефективність вакцини AstraZeneca понизили, а Pfizer та Moderna почали тестувати свої на дітях
Ефективність вакцини від виробника AstraZeneca переоцінили, зазначається у пресрелізі на сайті компанії. Новий аналіз показав, що дві дози цієї вакцини захищають від симптоматичного ковіду у середньому з ефективністю 76 відсотків, що на 3 відсотки нижче, ніж заявляли представники компанії раніше.
Результати базуються на оцінюванні захворюваності серед 32 449 учасників дослідження, які пройшли щеплення вакциною AstraZeneca або плацебо. 190 людей із них згодом захворіли на симптоматичний COVID-19. Аналіз даних показав, що у середньому через 15 і більше днів після обох доз вакцина захищає від симптоматичного ковіду на 76 відсотків, але справжня ефективність коливається у межах від 68 до 82 відсотків. При цьому захист для літніх людей старших за 65 років складає від 58 до 95 відсотків, а в середньому — 85 відсотків. Водночас проти важкого протікання COVID-19 та госпіталізації через нього вакцина ефективна на 100 відсотків у всіх дорослих. Вона безпечна та легко переноситься, запевняють розробники.
Між тим, фармацевтична компанія Moderna вже почала проводити тестування своєї вакцини на дітях, повідомляється на її сайті. У першому етапі планується щепити 6 750 учасників віком молодших за 12 років.
Випробування проводитимуть на дітях від шести місяців і до 12 років, що пройдуть два щеплення з інтервалом у 28 днів, як це роблять і випадку з дорослими. У першій частині дослідження науковці планують щепити дітей до двох років вакцинами у дозуванні 25, 50 або 100 мікрограмів. Водночас старші за два роки отримають вакцини в дозуванні 50 або 100 мікрограмів. Так вчені визначатимуть, яка доза надає оптимального ефекту та буде використовуватися в другій частині дослідження, де її ефективність порівнюватимуть з плацебо.
Водночас, як повідомляє Reuters із посиланням на виробника, вакцини від Pfizer-BioNTech теж почали тестувати на дітях до 11 років. Як і в Moderna, вік наймолодших піддослідних складає шість місяців. Але вакцину Pfizer перевірятимуть лише на 144 учасниках, що отримають її в дозуванні 10, 20 або 30 мікрограмів. Якщо досліди покажуть безпечність щеплення, то його проведуть ще 4500 дітям.
Але першою вакциною, яку запланували випробовувати на дітях, стала від виробника AstraZeneca, про що було повідомлено ще в лютому. Щоправда, вона стосується вікової категорії від 6 до 17 років.
COVID-19 пов'язали з тинітусом та низкою інших неврологічних симптомів
Науковці знайшли можливий зв'язок між COVID-19 та порушеннями аудіовестибулярного апарату, зокрема погіршенням слуху, тинітусом та запамороченням. Про це зазначають вчені Манчестерського університету в журналі International Journal of Audiology.
Ще на початку епідемії нової коронавірусної інфекції лікарі повідомляли про поодинокі випадки порушення слуху у хворих на COVID-19. Але зараз таких випадків назбиралося вже більше, тому науковці вирішили проаналізувати їх. У новій роботі вони охопили 28 повідомлень та 28 поперечних досліджень. Результати показують, що у 7,6 відсотка пацієнтів з COVID-19 спостерігається втрата слуху, 14,8 відсотків пацієнтів повідомили про шум або дзвін у вухах — тинітус, а 7,2 відсотка хворих стикнулися із запамороченням.
Але автори роботи наголошують на тому, що наразі немає достатньо високоякісних досліджень, щоб встановити достовірність зв'язку ковіду з порушеннями слухової системи. Тож говорити про те, що COVID-19 викликає ці стани поки що не можна.
Інша група дослідників із Файнберзької медичної школи Північно-західного університету знайшла зв'язок між неврологічними та когнітивними дисфункціями й довготривалою коронавірусною інфекцією. Про це вони написали у журналі Annals of Clinical and Translational Neurology.
Дослідники протягом чотирьох-п'яти місяців стежили за 100 пацієнтами. Половина з них хворіла на підтверджений лабораторними аналізами COVID-19 у легкій чи помірній формі, а інша половина отримала негативні результати на ковід, однак страждала від симптомів, властивих йому. Автори зазначають, що результати у частини пацієнтів могли бути негативними через те, що на початку пандемії пацієнтам без необхідності госпіталізації було важко вчасно отримати тести, тож на момент аналізу вони вже могли очиститися від збудника. Усі учасники хворіли легкою чи помірною формою інфекції та не потребували госпіталізації, але симптоми хвороби у них тривали принаймні по 6 тижнів.
Загалом 85 відсотків учасників повідомили про наявність щонайменше чотирьох неврологічних симптомів. Найпоширенішими були проблеми з мисленням (про це повідомив 81 відсоток учасників), головний біль (68 відсотків), оніміння або поколювання (60 відсотків), м'язовий біль (55 відсотків). Також більш ніж половина учасників повідомили про втрату нюху й смаку. 85 відсотків страждали і від швидкої втомлюваності. Через п'ять місяців після інфікування ці пацієнти оцінили рівень свого одужання на 64 відсотків.
Результати вказують на те, що пацієнти з тривалим ковідом страждають від втоми та порушення «затуманення розуму», що заважає нормальній когнітивній функції та погіршує якість життя, кажуть автори. Але не варто забувати, що дослідження включало малу кількість учасників та не дає змогу оцінити причинно-наслідкові зв'язки, хоча пропонує вченим звернути увагу на явище.