Біологія
Екологія
Біологія
Екологія

Колонізаторів звинуватили у масовому вимиранні плазунів Гваделупи

Прибуття європейських колонізаторів до Карибів пов'язують із масовим вимиранням місцевих змій та ящірок, які до того часу процвітали на островах. Протягом 350 років на окремих островах Гваделупи зникло до 70 відсотків видів рептилій, найімовірніше, через привезених колонізаторами тварин та інтенсивну зміну середовища. Про це написала міжнародна група дослідників у журналі Science Advances.

Ендемічна для Гваделупи ящірка Anolis marmoratus. qlou22 / Wikimedia Commons

Ендемічна для Гваделупи ящірка Anolis marmoratus. qlou22 / Wikimedia Commons

Чому на це звернули увагу?

Біорізноманіття скорочується дедалі швидшими темпами у всьому світі, що має значні наслідки для функціонування важливих екосистем планети. За даними Міжнародного союзу охорони природи, за останні п'ятсот років зникло 1,07 відсотка хребетних тварин. Але навіть цей показник, скоріше за все, не показує реальний стан вимирання тварин, позаяк для більшості регіонів не вистачає даних щодо місцевого різноманіття видів. Гіршою є ситуація із визначенням статусу непопулярних у суспільстві тварин, як-от плазунів або земноводних. Навіть серед науковців спостерігається певний рівень упередженості, оскільки суттєво більше досліджень присвячено харизматичнішим тваринам — великим хижакам чи травоїдним. Між тим, рептилії та земноводні відіграють велику роль в екосистемах, будучи поширювачами насіння та запилювачами, поїдаючи комах та слугуючи їжею для інших тварин. Ось чому в новій роботі група вчених на чолі з дослідниками Інституту людської історії Макса Планка вирішила з'ясувати, як живуть плазуни у тропіках, де зосереджена значна частина їхнього різноманіття.

Як вивчали тварин?

Для дослідження науковці відправилися до Карибського регіону — гарячої точки біорізноманіття рептилій та земноводних. Там вони відвідали печери на шести різних островах Гваделупи, щоб дізнатися, як люди вплинули на різноманіття змій та ящірок. У процесі дослідження вчені зібрали десятки тисяч зразків кісток та їхніх скам'янілостей.

Загалом науковці проаналізували понад 43 тисячі решток лускатих та відновили їхню еволюційну історію і різноманіття протягом останніх 40 тисяч років, проводячи паралелі зі зміною клімату та ландшафту, індукованою людською діяльністю.

Що дізналися із роботи?

Автори класифікували рештки тварин як представників 16 таксонів. Їх, відповідно до віку решток, розділили на чотири часові групи. До першої увійшли рештки тварин віком 32 000-11 650 років, до другої — від 11 650 до 2 450 років, до третьої — від 2 450 до 458, до четвертої — від 458 до нашого часу.

Результати показують, що принаймні 13 таксонів рептилій Гваделупи змогли пережити зміни клімату в кінці плейстоцену та процвітати тисячоліттями на островах, розділившись на 62-76 популяцій. Однак після приходу Христофора Колумба та інших європейців близько 50-59 відсотків цих популяцій вимерли протягом наступних 350 років. Окремі острови зазнали скорочення місцевих видів рептилій від 28 до 72 відсотків. При цьому сильніше постраждали наземні плазуни середнього розміру, а найменше — деревні види.

Поки що вчені не дійшли згоди щодо того, що стало причиною різкого скорочення різноманіття змій і ящірок. Але вони припускають, що вина може лежати на чужорідних тваринах, що їх привезли на острови колонізатори, наприклад, коти, пацюки, єноти та мангусти. Ці тварини, найімовірніше, могли харчуватися саме наземними середнього розміру видами, оскільки їх легше впіймати й вони забезпечують необхідну кількість білка. Рептиліям Гваделупи також могла зашкодити інтенсивна зміна їхніх оселищ, зокрема вирубка лісів. Автори зазначають, що ознаки подібної тенденції спостерігаються й на інших островах Карибів.