У каліфорнійських кондорів вперше виявили розмноження шляхом партеногенезу, коли самки дають потомство без запліднення їхніх яйцеклітин самцями. На це вказує генетичне дослідження американських науковців, під час якого виявили двох самців, що не мали близької спорідненості по батьківській лінії з жодним іншим самцем, натомість їхня генетична інформація цілком походить від матерів. Деталі дослідження та його результати оприлюднені в Journal of Heredity.
Каліфорнійський кондор (Gymnogyps californianus) у зоопарку Сан-Дієго. Joe Lewis / Wikimedia Commons
Що таке партеногенез і чи властивий він узагалі птахам?
Партеногенезом називають форму статевого розмноження, за якого жіноча особина дає потомство без участі чоловічих особин, тобто із незапліднених яйцеклітин. Явище досить поширене у тваринному світі. Воно може бути облігатним, основним способом розмноження виду, наприклад, як у ящірок Aspidoscelis neomexicanus. Або ж факультативним, коли зустрічається лише періодично, поруч із розмноженням із заплідненням. Приміром, у таких суспільних комах як мурахи або бджоли, із запліднених яйцеклітин утворюються самки, а з незапліднених — самці. Факультативний партеногенез раніше виявляли і в птахів, у яких із незапліднених яєць теж розвиваються самці, хоча явище є дуже рідкісним для цієї групи тварин. Переважно свідчення стосуються домашніх курей та індичок, а також утримуваних у неволі голубів та зебрових діамантників. Однак природоохоронці Альянсу дикої природи Зоопарку Сан-Дієго та вчені Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі описали випадок партеногенезу в ще одного виду птахів.
Який вид застали за партеногенезом?
Ознаки розмноження без самців помітили у каліфорнійських кондорів (Gymnogyps californianus) — птахів, що колись населяли весь північноамериканський континент, а через людську діяльність опинилися на межі зникнення. Через низьку чисельність кондорів (зараз їх близько 500 особин) протягом більш ніж тридцяти останніх років за ними ведеться ретельний моніторинг. Зокрема, науковці дослідили ДНК 911 пташенят із понад тисячі, що вилупилися за ці роки. При генетичному вивченні кондорів особлива увага звертається на мікросателіти — ділянки ДНК із високою швидкістю мутацій, які мають через це сильну варіабельність і можуть слугувати генетичними маркерами для ідентифікації особини та встановлення її родинних зв'язків з іншими особинами. Завдяки цьому вивченню вчені й запідозрили каліфорнійських кондорів у партеногенетичному розмноженні.
Що навело вчених на думку про партеногенез?
В процесі аналізу результатів вчені звернули увагу на двох кондорів — SB260, який прожив 1,9 року, та SB517, який прожив 7,9 року. Незвичним було те, що дослідження не виявило близької спорідненості цих кондорів із жодним іншим самцем, що міг би бути їхнім батьком. Натомість з'ясувалося, що за всіма мікросателітними маркерами із 21 досліджуваного птахи подібні до своїх матерів, чого не спостерігалося у жодних інших з понад 900 вивчених птахів. Подальше тестування показало, що найімовірніше, два незвичайні самці кондора є наслідком партеногенезу.
Що цікаво, на відміну від курей, індичок та інших птахів, які демонструють партеногенез за відсутності самців, самки каліфорнійських кондорів, які породили потомство шляхом партеногенезу, протягом років утримувалися разом із фертильними самцями та давали спільне з ними потомство. Автори зазначають, що це перший випадок, коли факультативний партеногенез у птахів виявився непов'язаним із недоступністю самців.
Вибірка птахів у дослідженні складає 89 відсотків від усієї кількості каліфорнійських кондорів, народжених у неволі та дикій природі від початку програми розведення у 80-х роках минулого століття. Це наводить на думку, що партеногенез у них зустрічається частіше. Це значить, що птахи мають потенціал швидше збільшити чисельність, але з іншого боку партеногенез може погіршити здоров'я птахів через і без того бідний різноманіттям генофонд каліфорнійських кондорів.