Іноземні найманці допомогли древнім грекам у битві при Гімері

Геохімічне дослідження решток людей із античних масових поховань свідчить, що древнім грекам допомагали іноземні найманці у битвах проти карфагенян в 400-х роках до нашої ери. Це вказує, що тогочасна грецька армія була не така однорідна, як описували древні автори, зокрема Геродот. Результати дослідження опубліковані науковцями зі США та Італії в журналі PLoS One.

Giuseppe Sciuti / Wikimedia Commons

Giuseppe Sciuti / Wikimedia Commons

Чому це вирішили досліджувати?

У період між приблизно VIII та V століттями до нашої ери народи Середземномор'я переживали чимало воєнних конфліктів. Переважно вони відбувалися між корінними групами населення — греками, персами та фінікійцями. Зокрема це стосується битв між греками та карфагенянами за владу на острові Сицилія. Їх детально описували у своїх творах древні автори, як-от Діодор Сицилійський та Геродот. Вони задокументували битву при місті Гімера, яка відбулася у 480 році до нашої ери. Древні письменники відмітили, що місцеві греки здобули перемогу над карфагенянами завдяки тому, що їм на підмогу прийшли грецькі союзники із інших міст. Однак під час другої битви, у 409 році до нашої ери, місцеві солдати покладалися лише на себе, і зрештою Гімеру захопив та знищив Карфаген. Хоча в знаннях про ці війни ми значною мірою завдячуємо Геродоту та Діодору, сучасні вчені припускають, що реальна історія могла відрізнятися від написаного ними. Ці древні історики самі були греками, тому могли описувати події дещо упереджено, щоб показати грецький народ і воїнів у привабливому світлі згуртованості. Тож тепер дослідники зі США та їхні колеги з Італії провели дослідження, щоб з'ясувати деталі античних битв при Гімері.

Яке дослідження провели науковці?

Автори прагнули внести ясність у походження солдатів, які воювали у битвах 480 та 409 років. Для цього вони вивчили рештки озброєних дорослих чоловіків, знайдених у восьми масових похованнях, які пов'язують з битвами при Гімері. Науковці взялися аналізувати вміст ізотопів стронцію та кисню у зубній емалі 62 осіб із поховань. Вивчення цих параметрів допомогло виявити, де саме могли народитися солдати та де вони проживали протягом останніх років, тобто чи були місцевими. Також для порівняння вчені провели ізотопний аналіз 25 людей, що були похованими на сусідніх древніх кладовищах і представляли загальну популяцію Гімери.

Про що довідалися вчені?

Науковцям вдалося зіставити деякі свої результати із історичними свідченнями. Приміром, вони підтверджують, що за Гімеру справді велися дві битви. При цьому в першій із них близько дві третини солдатів були немісцевими, а в другій — лише близько чверті. Греки з інших міст справді були союзниками місцевим, але це не вся правда — чимало солдатів узагалі були не греками, а вихідцями з різних частин Середземномор'я.

Результати свідчать, що античні армії греків були зовсім не такими однорідними, як це вважали історики дотепер. Вчені не виключають, що насправді іноземні союзники могли бути найманими солдатами греків. Але тогочасні автори, ймовірно, принижували участь найманців, щоб створити більш грекоцентричний наратив та зіставити перемогу в Гімері з іншими видатними перемогами греків у Середземномор'ї.