Медицина
Психологія
Медицина
Психологія

Індивідуалізм пов'язали з вищим ризиком батьківського вигорання

Міжнародна група дослідників виявила, що частота батьківського вигорання найбільша в індивідуалістичних культурах, де вихованням дітей переважно займаються лише самі батьки, натомість найнижча вона в бідних суспільствах, де діти виховуються колективно. Індивідуалізм відіграє ще більшу роль у батьківському вигоранні, ніж соціоекономічні нерівності між країнами, йдеться у дослідженні в журналі Affective Science.

Josh Willink / Pexels

Josh Willink / Pexels

Що таке батьківське вигорання?

Протягом тисячоліть материнство та батьківство сприймали як закономірний процес дорослішання, настільки буденний, що про нього говорилося мало. Але разом із зміною поколінь, традицій та рівня життя також змінювалося сприйняття того, що означає бути батьками. Зараз більше уваги приділяється захисту дитини та її вихованню, ніж у минулі століття чи навіть десятиліття, а до батьків висувають більше вимог. Посилений фокус на питаннях батьківства призвів до усвідомлення того, що хоча народження дитини для багатьох людей є прекрасним досвідом, не менше того воно сповнене стресу та хвилювань, що може призвести й до серйозних психологічних порушень. Із часом експерти навіть виділили пов'язаний із цим термін батьківського вигорання (parental burnout). Ним позначають стан, за якого людина надто виснажується від ролі матері чи батька, що проявляється емоційним віддаленням від дитини, відчуттям неефективності як головного опікуна, а іноді навіть нехтуванням батьківськими обов'язками, проявами насильства до дитини або суїцидальними думками. Попередні дослідження показували, що поширеність батьківського вигорання сильно варіює в різних частинах світу, тому у новій роботі група із майже ста науковців з 42 країн зосередилися на вивченні того, чому ці відмінності існують.

Як це вивчали?

Дослідники провели опитування 17 409 людей із 42 країн світу. Серед цих опитуваних було 12 364 матерів та 5 045 батьків. Дані для дослідження збиралися між 2018 та початком 2020 року, до того, як на більшій частині світу були запроваджені суворі обмежувальні заходи через пандемію COVID-19. Тобто вони відбивали відносно нормальні умови батьківства, без додаткового джерела стресу.

У процесі дослідження вчені збирали інформацію про соціальні та демографічні показники регіонів, як-от вік батьків, кількість дітей, працевлаштування тощо. Але крім цього батьків опитували щодо того, наскільки вони задоволені батьківством. Їх просили заповнити опитувальники, на основі яких вимірювали емоційне виснаження, віддалення від дітей, втрату задоволення від батьківства та зміну сприйняття себе як матері або батька.

То від чого залежить частота батьківського вигорання?

Результати показують, що найбільше від батьківського вигорання страждають в країнах з індивідуалістичними культурами. Частіше цей стан виявляють у жителів багатих, західних країн (Європа та Америка), де заводять мало дітей. І ця відмінність у культурах виявилася ще більше пов'язаною з батьківським вигоранням, ніж соціально-демографічні показники. Трійка країн з найбільшим відсотком батьків, що переживають вигорання складається з Бельгії з показником 8,1 відсотка, США — 7,9, Польщі — 7,7.

Поширеність батьківського вигорання в різних країнах. Isabelle Roskam et al. / Affective Science, 2021

Поширеність батьківського вигорання в різних країнах. Isabelle Roskam et al. / Affective Science, 2021

Автори вбачають можливу причину цього в тому, що у цих країнах більшість людей живе за принципом «кожен сам за себе» та виховує культ продуктивності й перфекціонізму, що може підвищувати рівень стресу батьків. Тобто вихованням дітей тут займаються батьки самостійно, і це сильно відрізняється від бідніших, більш колективістських країн, як-от африканських, де цим займається вся сім'я або навіть поселення. На думку вчених допомогти боротися з батьківським вигоранням могло би відродження взаємодопомоги серед батьків та відмова від культу ідеальних батька й матері, яких прагнуть досягти батьки. Але водночас автори наголошують, що зв'язок культур із досліджуваним станом потребує подальшого вивчення.