Біологія
Біологія

Ігрунки підслухали спілкування сородичів

Швейцарські вчені з’ясували, що ігрункам притаманне підслуховування соціальних взаємодій інших членів групи та оцінювання значущості їхньої комунікації. Тварини можуть розрізняти по голосу позитивні взаємодії родичів та негативні, і робити на основі цього вибір щодо кооперації з іншими членами групи. Про це пишуть дослідники у статті в журналі Science Advances.

Egor Kamelev / PxHere

Egor Kamelev / PxHere

Як тварини підслуховують?

Підслуховування може здаватися винятково людською поведінкою, але це далеко не так. Взагалі, під підслуховуванням біологи часто розуміють здатність добувати інформацію із соціальних взаємодій інших особин. Таке вміння, разом із оцінюванням цінності таких взаємодій родичів, помічали у різних ссавців, птахів та навіть риб. Вивчення підслуховування у різних видів тварин може допомогти краще зрозуміти еволюцію людської поведінки, особливо якщо це стосується вивчення приматів. Вчені з Цюрихського університету вирішили поспостерігати за поведінкою приматів, щоб з’ясувати чи властиве їм підслуховування.

За ким і як спостерігали?

Піддослідними для вчених стали звичайні ігрунки (Callithrix jacchus). Ці невеликі примати, вагою до 250 грамів, природно населяють ліси Бразилії, якими пересуваються подібно до білок. Вони непогано підходять для вивчення соціальної поведінки оскільки живуть сім’ями по 9-15 особин. При цьому розмножується у групі зазвичай лише одна пара, а всі інші члени сім’ї допомагають доглядати за дитинчатами. Тобто вони покладаються одне на одного, тому їм корисно було б розуміти, з ким краще кооперуватися.

Щоб дослідити підслуховування в ігрунок, антропологи помістили одну тварину в кімнату та включили їй через прихований динамік вокалізацію інших ігрунок. Записи могли стосуватися позитивної взаємодії ігрунок, наприклад, турботливого спілкування дорослого з дитинчам, або негативної — приміром, агресивної реакції дорослого до дитинчати. Інколи ж вчені включали вигуки просто однієї особини. Через таке тестування пройшла 21 ігрунка, за реакцією яких стежили, зокрема, за допомогою теплобачення, яке могло вказувати на нервове збудження та зацікавленість тварини у відповідь на почуте.

Якою була реакція тварин?

Першим вчені зрозуміли, що ігрунки все ж розрізняють, коли чують розмову інших особин, а не просто вигуки — вони активно реагували лише тоді, коли на записах було чутно голоси кількох ігрунок. Тоді науковці дали тваринам доступ до сусідньої кімнати з іграшками та великим дзеркалом. Оскільки ігрунки не впізнають своє віддзеркалення, то сприймають себе за іншу особину в сусідній кімнаті. Тож, почувши голоси з динаміку, приписували їх іншій ігрунці в дзеркалі. Коли ігрунки чули голоси позитивної взаємодії, то одразу входили в кімнату й бігли до дзеркала, щоб налагодити контакт із ймовірним сородичем. А коли голоси з динаміків свідчили про неприємну взаємодію, ігрунки не поспішали спілкуватися з приматом в дзеркалі.

На думку вчених, така поведінка ігрунок вказує, що вони не тільки пасивно спостерігають за поведінку членів групи, а й можуть оцінювати чужу взаємодію, подібно людям.