Медицина
Медицина

Хронічний синусит пов'язали зі змінами активності мозку

Науковці зі США виявили зміни в активності мозку людей, хворих на хронічний риносинусит. Аналіз показав, що у цих людей зменшується функціональний зв'язок у ділянках мозку, які відповідальні за реакцію на зовнішні подразники та когнітивні процеси, але посилюється у мережі, що відповідає за самоаналіз та поринення в спогади. Результати оприлюднені в журналі JAMA Otolaryngology-Head & Neck Surgery.

Anna Shvets / Pexels

Anna Shvets / Pexels

Чому вивчали зв'язок синуситу з роботою мозку?

Хронічний риносинусит, або синусит, є одним із найпоширеніших діагнозів, що його встановлюють оториноларингологи. Лікування цієї недуги може розтягуватися на роки із періодичним використанням антибіотиків, але такі цикли запалення й наступного відновлення призводять до потовщення тканин носових пазух, від якого іноді навіть хірургічне втручання не може повністю позбавити. Здебільшого пацієнти із риносинуситом скаржаться на тривале утруднене носове дихання, головні болі, а також складнощі із зосередженням, втомлюваність, а буває й депресію. Часто пацієнти з синуситом навіть звертаються по допомогу саме через неврологічні та психологічні проблеми, а не через порушення дихання. Незважаючи на це, дуже мало дослідників розглядали питання риносинуситу з точки зору нейробіології, тобто зв'язку хронічного запалення носових ходів із неврологічними процесами. Вчені з Університету Вашингтона вирішили це змінити.

Що зробили науковці?

Вони проаналізували базу з інформацією про 1206 здорових людей у віці від 22 до 35 років. Дані, серед іншого, містили в собі демографічні особливості, рентгенологічні зображення та вимірювання когнітивних і поведінкових характеристик цих людей.

Аналізуючи рентгенологічні сканування, науковці виокремили із групи обстежених 22 людей із помірним або серйозним запаленням навколоносових пазух. Напротивагу їм вчені обрали також 22 людей без ознак синуситу, що відігравали роль контрольної групи. Автори хотіли зрозуміти, як синусит пов'язаний із роботою центральної нервової системи, тому вони порівняли результати функціональної магнітно-резонансної томографії (фМРТ) головного мозку всіх учасників.

Яких висновків дійшли вчені?

У людей із ознаками синуситу науковці виявили помітну нижчий функціональний зв'язок у фронтопарієтальній мережі, яка залучена в процесах оброблення інформації, утримування уваги та розв'язанні проблем. Так само меншим виявився функціональний зв'язок у салієнтній системі, що бере участь у виявленні зовнішніх стимулів, комунікації та соціальній поведінці. Натомість у мережі пасивного режиму роботи мозку, що активізується при бездіяльності й пасивному відпочинку, функціональний зв'язок виявився посиленим. При цьому згадані відмінності між роботою мозку учасників були тим помітнішими, чим важчий риносинусит виявили в них учені. Хоча жодний обстежений з лор-діагнозом не продемонстрував зниження когнітивних здібностей у тестах, науковці не виключають, що це може статися пізніше, у старшому віці.

На основі цього дослідження неможливо зробити висновок, що саме синусит став причиною змін в активності мозку, але його результати вказують напрямок майбутніх дослідів. Наступним кроком може бути вивчення того, як лікування синуситу, медикаментозне або хірургічне, впливає на роботу мозку.